Ерік Геєр
Ерік Геєр (швед. Erik Gustaf Geijer; 12 січня 1783, Рансетер, Швеція — 23 квітня 1847, Стокгольм, Швеція) — шведський поет, історик, публіцист, композитор і педагог.
Ерік Геєр | |
---|---|
швед. Erik Gustaf Geijer | |
Народився |
12 січня 1783 року Рансетер |
Помер |
23 квітня 1847 року Стокгольм |
Поховання | Старий цвинтар Уппсалиd[1][2] |
Громадянство | Швеція |
Діяльність | поезія, публіцистика |
Alma mater | Уппсальський університет[3] |
Знання мов | шведська[4] |
Заклад | Уппсальський університет[3] |
Членство | Шведська королівська академія наук, Шведська академія, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Geatish Societyd |
Magnum opus | På nyårsdagen 1838d[3] і Records of Swedend[3] |
Посада | Member of the Riksdag of the Estatesd і seat 14 of the Swedish Academyd |
Батько | Bengt Gustaf Geijerd |
Мати | Ulrica Magdalena Geislerd |
У шлюбі з | Anna Lisa Geijerd |
Діти | Johanna Ulrika Agnes Geijerd |
Автограф | |
Сайт | geijer.com |
Біографія
Ерік Геєр народився 12 січня 1783 року Навчався в Уппсальському університеті від 1799 по 1806 рр. У 1810 році там же став читати лекції з історії на посаді доцента. Від 1817 року — професор. У 1804 році відбулось знайомство знайомство Еріка Геєра з відомим шведським поетом Есаясом Теґнером, згодом їх єднала нерозривна дружба. У 1811 Геєр був одним з організаторів «Готського союзу» (Götiska Förbundet), однієї з авторитетних літературних організацій Швеції. У 1824 році став членом Шведської академії.[5] Протягом 1822, 1830, 1836 та 1843—1844 був ректором Уппсальського унівеверситету. У 1835 році став членом Шведської королівської академії наук.[6] Він був одним з видатних діячів шведської культури XIX століття. Своїми роботами вплинув на розвиток філософії, історіографії і теології в країні. Дотримувався ліберальних політичних поглядів, був членом Риксдагу. Посприяв скасуванню рабства у тогочасній шведській колонії Сен-Бартельмі.[7]
Автор численних статей і монографій з історії, у тому числі фундаментального дослідження, своєї головної праці в трьох томах «Історія шведського народу», яке побачило світ у 1836 році. У цій праці критикував дієву роль шведської аристократії, що призвело до суперечки з Андерсом Фрікселлем.[8]
Поезія
Як поет відомий поемами «Вікінги», «Останній співак» та іншими.
Композитор
Геєр ніколи не здобував музичної освіти, але він був добре відомий як композитор і збирач народної музичної творчості. Спільно з Арвідом Афцеліусом у 1816 році видав чотиритомну збірку «Шведські народні пісні» (Svenska folkvisor).
Музичні твори
У XIX столітті великою популярністю користувалися вокальні твори Геєра, написані ним на власні слова. Менш відомі його інструментальні (фортепіанні і скрипкові) твори. Творчість Геєра-композитора зазнала впливу як класиків (Моцарта і Бетховена), так і сучасних йому романтиків (Вебера, Мендельсона і Шумана)
Камерні твори
Твори для фортепіано
Вокальні твори
- Чотири хори для чоловічих голосів
- Понад 60 пісень для голосу і фортепіано
Інше
- Марш «Нарва» (1818)
Джерела
- Офіційний сайт, присвячений Геєру(швед.)
- Біографія Геєра(швед.)
- Форстен Г. В. Гейер, Эрик Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
- Гейер, Эрик Густав — статья из Большой советской энциклопедии. А. А. Мацевич.
Примітки
- Geijer, Erik Gustaf — Svenska gravar.
- Erik Gustaf Geijer 1783–1847. Historiker, filosof, författare och tonsättare. — Церква Швеції.
- Norberg E. Erik Gustaf Geijer — С. 10.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ledamotsregister | Svenska Akademien. www.svenskaakademien.se. Процитовано 21 квітня 2020.
- Geijer – lysande lärd, ständig sökare (Edvard Matz. Populär Historia) (швед.).
- Stolpe, Sven, 1905-1996. (1976). Geijer : en essay (вид. [Ny utg.]). [Stockholm]: Rabén & Sjögren. ISBN 91-29-45921-4. OCLC 3933600.
- Wojnowski, Jan. (2001). Wielka encyklopedia PWN.. Wydawn. naukowe PWN S.A. ISBN 83-01-13437-2. OCLC 470501259.