Еріх Ріббек

Еріх Ріббек (нім. Erich Ribbeck, нар. 13 червня 1937, Вупперталь) — німецький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Еріх Ріббек
Особисті дані
Народження 13 червня 1937(1937-06-13) (84 роки)
  Вупперталь, Третій Рейх
Зріст 184 см
Громадянство  Німеччина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1959–1962 «Вупперталь»  ? (?)
1962–1965 «Вікторія» (Кельн)? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1965–1967 «Боруссія» М(помічник)
1967–1968 «Рот Вайс» (Ессен)
1968–1973 «Айнтрахт»
1973–1978 «Кайзерслаутерн»
1978–1984 ФРН(помічник)
1984–1985 «Боруссія» Д
1985–1988 «Баєр 04»
1992–1993 «Баварія»
1995–1996 «Баєр 04»
1998–2000 Німеччина

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

За свою кар'єру попрацював з «Баварією», «Боруссією», «Рот Вайсом», «Кайзерслаутерном», «Айнтрахтом» та «Баєром», а завершив свою 37-річну тренерську кар'єру роботою з національною збірною Німеччини[1]. Найвищим досягненням є Кубок УЄФА, завойований з «Баєром» в 1988 році[2].

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду клубу «Вупперталь», в якій провів три сезони.

1962 року перейшов до клубу «Вікторія» (Кельн), за який відіграв ще 3 сезони, після чого у віці 28 років завершив професійну кар'єру футболіста[3].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1965 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Боруссія» (Менхенгладбах). В клуб Еріха запросив головний тренер менхенгладбахців Геннес Вайсвайлер, який знав Ріббека про роботі в «Вікторії».

У 1967 році 30-річний Ріббек очолив свій перший клуб, яким став «Рот Вайс» (Ессен). Він зайняв з командою друге місце в Регіоналлізі Захід, але в турнірі за вихід до Бундесліги поступився «Герті» (Берлін).

З наступного сезону і до 1973 року він тренував «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні), але без особливого успіху. Найкращим результатом стало 4 місце у Бундеслізі сезону 1971/72, що дозволило команді на наступний рік взяти участь у Кубку УЄФА. Проте в першому ж раунді франкфуртський клуб вилетів від англійського «Ліверпуля».

Влітку 1973 року відбувся обмін тренерів «Айнтрахта» і «Кайзерслаутерн», в результаті чого Ріббек став тренером «Кайзерслаутерна», а їх колишній тренер Дітріх Вайе став на чолі «Айнтрахта». З новою командою Ріббек пропрацював до 1978 року і найбільшого результату досяг у сезоні 1975/76, коли вийшов у фінал Кубка Німеччини, де поступився 0:2 «Гамбургу».

1978 року Ріббек став помічником Юппа Дерваля у збірній ФРН. У той час національна команда виграла чемпіонат Європи 1980 року і стала фіналістом чемпіонату світу 1982 року. Після невдалого чемпіонату Європи в 1984 році Дерваль подав у відставку, разом з ним збірну покинув і весь тренерський штаб.

Наступним місцем роботи Еріха стала «Боруссія» (Дортмунд), яку тренер очолив у жовтня 1984 року, але підсумкове чотирнадцяте місце в таблиці не задовольнило керівництво клубу, через що по завершенні сезону 1984/85 він покинув клуб.

Влітку 1985 року Еріх очолив «Баєр 04», з яким досяг свого єдиного трофея, вигравши Кубок УЄФА у 1988 році. У фіналі леверкузенський клуб здійснив неймовірний камбек проти «Еспаньйола», відігравшись з 0:3 після першого матчу, і вигравши в серії пенальті у себе вдома. Влітку того ж року Ріббек покинув клуб.

Пізніше Еріх працював спортивним директором в «Гамбурзі», після чого недовго тренував «Баварію» і знову «Баєр». Після сезону 1995/96 оголосив, що завершує тренерську кар'єру.

Тим не менш два роки потому, у вересні 1998 року, після виходу Берті Фогтса, Ріббек погодився на пропозицію президента DFB очолити німецьку збірну[4]. Під його керівництвом команда несподівано не змогла вийти з групи на Кубку конфедерацій 1999 року, де програла США (0:2) і Бразилії (0:4).

Незважаючи на це, «бундестіму» вдалося пробитись у фінальну частину чемпіонату Європи в 2000 році в якому — в статусі захисника трофею — команда зазнала дві поразки у групі і лише один матч звела унічию. В підсумку Німеччина завершила турнір на останньому місці в групі з одним забитим голом, що стало її найгіршим показником в історії чемпіонатів Європи. Після цього турніру Еріх Ріббек 21 червня 2000 року покинув посаду у збірній і остаточно завершив кар'єру тренера[5].

Моє рішення є прямим наслідком катастрофічного виступу збірної на чемпіонаті Європи. Всю відповідальність за те, що трапилося, беру на себе особисто і без всяких застережень. Я не став зволікати з відставкою, оскільки хочу, щоб мій наступник якомога скоріше приступив до створення нової команди

— Еріх Ріббек[6]

В підсумку Ріббек став єдиним тренером збірної Німеччини, хто не зміг виграти більшість своїх ігор (десять перемог, шість нічиїх і вісім поразок), а також тренером, що провів найменше часу на посаді очільника збірної Німеччини[7].

Тренерська статистика
Клуб З По Результати
І В Н П В% Прим.
«Рот Вайс» (Ессен) 1 липня 1967 30 червня 1968 42 25 11 6 59,52
«Айнтрахт» (Франкфурт) 1 липня 1968[8] 30 червня 1973[8] 203 83 41 79 40,89 [8]
«Кайзерслаутерн» 1 липня 1973[9] 30 червня 1978[9] 192 85 32 75 44,27 [9]
«Боруссія» (Дортмунд) 28 жовтня 1984[10] 30 червня 1985[10] 25 10 4 11 40,00 [10]
«Баєр 04» 1 липня 1985[11] 30 червня 1988[11] 125 53 36 36 42,40 [11]
«Баварія» 12 березня 1992[12] 27 грудня 1993[12] 75 37 22 16 49,33 [12]
«Баєр 04» 10 квітня 1995[11] 28 квітня 1996[11] 48 17 18 13 35,42 [11]
Німеччина 9 вересня 1998 21 червня 2000 24 10 6 8 41,67 [13]
Всього


734 320 170 244 43,60 —

Титули і досягнення

Як тренера
«Баєр 04»: 1987-88

Примітки
  1. Эрих Риббек / Erich Ribbeck
  2. Евро-2000. Группа A. Сборная Германии. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  3. Knieriem/Grüne: Spielerlexikon 1890–1963, Agon-Verlag, Kassel 2006, S. 313, ISBN 3-89784-148-7
  4. Nachfolge geklärt: Erich Ribbeck neuer Teamchef [dostęp:1998-09-09] (нім.)
  5. Ribbeck quits as Germans head home
  6. Главный тренер сборной германии эрих риббек подал в отставку
  7. Риббек, (Ribbeck)
  8. Eintracht Frankfurt (German). kicker. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 січня 2014.
  9. 1. FC Kaiserslautern. kicker.de (German). kicker. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 13 березня 2015.
  10. Borussia Dortmund - Trainerhistorie (German). kicker. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 22 січня 2014.
  11. Bayer 04 Leverkusen (German). kicker. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 22 січня 2014.
  12. Bayern München (German). kicker. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 22 січня 2014.
  13. Nationaltrainer (German). DFB. Процитовано 22 січня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.