Ескі-Юрт

Ескі-Юрт (крим. Eski Yurt) — стародавнє селище часів Золотої Орди, зараз — західний мікрорайон Бахчисарая.

Ескі-Юрт

Координати 44°44′56″ пн. ш. 33°50′51″ сх. д.

Країна  Україна
Адмінодиниця Бахчисарай
Офіційна мова Кримськотатарська мова, українська мова, російська мова (Бахчисарай)
Часовий пояс UTC+2
Ескі-Юрт
Ескі-Юрт (Автономна Республіка Крим)
П.-С. Паллас. Ескі-Юрт (1793 р.)

Історія

Топонім Ескі-Юрт в перекладі означає «старе становище» або «стара ставка», що вказує на те, що це місто старіше, ніж ханська столиця Бахчисарай, що була заснована в XVI столітті.

Кладовище Кирк-Азізлер

На околиці селища довгий час існувало велике кладовище золотоординської епохи під назвою Кирк-Азізлер. Він був одним із найбільших і найдавніших мусульманських цвинтарів в Криму, що свідчило про роль поселення, біля якого воно розміщувалось.

Азіз Малік-Аштера

Недалеко від селища був розташований Азіз Малік-Аштера, де і стояло суфійське текіє. За повір'ями тут був похований Малік аль-Аштар — легендарний герой епохи халіфату. Вважалося, що молитва на могилі Малік-Аштера здатна зцілювати хворих (наприклад тих, хто постраждав від укусу отруйних тварин).

Згідно з місцевими переказами, Малік-Аштер вперше прославився, перемігши дракона в Ємені, а згодом із великим військом вирушив проповідувати іслам на Волгу і до Криму. Досягнувши там успіху, Малік-Аштер продовжив шлях до Дністра. В цих краях йому довелося битися з королем-велетнем на ім'я Салсал. Малік-Аштер переміг його, але й сам був вражений ворожою стрілою. Смертельно поранений, він дістався до Криму і помер, а могила його до часу була прихована від очей непосвячених.

Пізніше місце його поховання відкрив хан Мехмед II Ґерай (за іншою версією — шейх накшбендійского суфійського тарикату). Як свідчить легенда, хан виявив у землі плиту з давніми письменами, коли збирався побудувати для себе мавзолей. На ній було написано про те, що тут покоїться Малік-Аштер. Тоді він передумав будувати власну гробницю і замість того облаштував могилу славетного подвижника — Азіза, спорудивши поруч з нею прикрашене мармуром текіє.

Сучасний стан

Вулиці містечка та його житлова забудова не збереглась до нашого часу.

У літературі

Дія оповідання «Під мінаретами» Михайла Коцюбинського відбувається в селищі Азіз під Бахчисараєм. У той час (початок XX століття), коли письменник відвідав його, воно було одним із центрів духовного життя кримських татар. Письменник згадував про те, що кожного тижня по четвергах у суфійській обителі (текіє), яка розташовувалася тут, збиралися бахчисарайські дервіші; з усіх кінців Криму прибували паломники, а дервіші в ніч народження пророка Мухаммеда виносили напоказ віруючим реліквію Сакал-і-шериф (волосся з бороди пророка), що зберігалася в текіє.

Сумно, безлюдно в святому місці - Азізі. Пишні “тюрбе” – мавзолеї – самітно сіріють на полі між будяками і грузом, важкі, великі, байдужі, як ті святі та хани, що спочивають під ними. Чорною купою заснув на землі монастир - “теке”, а над ним стоїть мінарет, як білий привид. Не сплять лиш цвіркуни і фонтани, та кліпа очима-зорями небо… Дервіші сходились. Кидали слово-два, тихо, пошепки, й мовкли. Дзвінко дзюрчала вода. Високі тополі все шелестіли.

Відомі особистості

У поселенні народився:

Посилання

Література

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.