Естер Конуелл

Естер Марлі Конвелл (англ. Esther Marley Conwell; 1922—2014) — американська вчена, відома роботами з фізики напівпровідників, провідними полімерам. Була нагороджена Національною медаллю науки США.

Естер Конуелл
Народилася 23 травня 1922(1922-05-23)[1]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[2]
Померла 16 листопада 2014(2014-11-16) (92 роки)
Рочестер, штат Нью-Йорк, США
Місце проживання Рочестер
Країна  США[3]
Діяльність фізик, інженерка
Alma mater Бруклінський коледжd (1942)[2], Рочестерський університет і Чиказький університет[4]
Галузь фізика
Заклад Рочестерський університет, Western Electric[4], Бруклінський коледжd[4], Лабораторії Белла[4], Sylvania Electric Productsd[4], GTEd[4] і Xerox[4]
Науковий керівник Субрахманьян Чандрасекар[2]
Членство Інститут інженерів з електротехніки та електроніки, Національна академія наук США[5], Національна інженерна академія США і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

медаль Едісона (1997)

член Американського фізичного товариства

Нагорода за досягненняd (1960)

член IEEEd

Член Американської академії мистецтв і наук

Біографія

Естер Марлі Конвелл народилася в Нью-Йорку 23 травня 1922 року. Вона отримала ступінь бакалавра з фізики в Бруклінському коледжі в 1942 році. Магістерська дисертація Конуелл була присвячена теорії домішкового розсіювання світла в напівпровідниках, вона була підготовлена в Університеті Рочестера під керівництвом Віктора Вайскопфа[6]. Естер захистила дисертацію (PhD) в 1948 році в Університеті Чикаго в лабораторії Субраманьяна Чандрасекара. Під час аспірантури вона розраховувала енергетичні рівні гідрид-іона[7].

Конуел викладала фізику в Бруклінському коледжі до 1950 року, потім перейшла на роботу в Лабораторії Белла під керівництвом Вільяма Шоклі. Вона працювала над теорією транспорту гарячих електронів в германії. Конуелл продовжувала свої дослідження транспорту електронів в дослідницькій лабораторії Сільва до кінця 1960-х років. У 1967 році була видана монографія «High field transport in semiconductors». Естер Конвелл переїхала в Вебстер, штат Нью-Йорк в 1972 році для роботи в Xerox і приєдналася до їх програми оптичних досліджень. Потім вона почала дослідження транспорту та оптичних властивостей квазіодновимірних органічних напівпровідників. Її дослідження в Xerox привели до значного розвитку продуктів компанії. У 1898 році Конвелл допомогла в організації центру фотоіндуковані переносу зарядів, при фінансуванні університету Рочестера, Xerox і Eastman Kodak, в якому потім працювала помічником директора. Вона стала ад'юнкт-професором на хімічному факультеті університету[7]. Конвелл була одружена з письменником Абрахамом Ротбергом, її син, Льюїс Ротберг, став ученим, професором хімії в Університеті Рочестера[8]. У 1980 році вона стала членом Національної інженерної академії США[9], в 1990 — Національної академії наук США[10].

У 1997 році видатні досягнення Конвелл були відзначені медаллю Едісона (перша жінка). Після виходу на пенсію в Xerox в 1998 році, вона продовжила роботу в Університеті Рочестера. Вона запропонувала теоретичне обґрунтування експериментальних результатів з транспорту зарядів ДНК. У 2010 році Конвелл була нагороджена президентом США Національною науковою медаллю США[6]. Померла 16 листопада 2014 року в автомобільній аварії[8] в Рочестері, штат Нью-Йорк[7].

Вибрані публікації

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. https://web.archive.org/web/20180928044008/https://www.aip.org/history-programs/niels-bohr-library/oral-histories/29913
  3. Bibliothèque nationale de France Record #122804565 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  4. https://www.aip.org/history-programs/niels-bohr-library/oral-histories/29913
  5. http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/56764.html
  6. Esther M. Conwell. National Science and Technology Medals Foundation. Процитовано 11 серпня 2016.
  7. .
  8. Esther Conwell, pioneering professor of chemistry, dies at 92. University of Rochester. Процитовано 11 серпня 2016.
  9. Dr. Esther M. Conwell. National Academy of Engineering. Процитовано 19 жовтня 2018.
  10. Esther M. Conwell. National Academy of Sciences. Процитовано 19 жовтня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.