Етилендіамінтетраоцтова кислота

Етилендіамінтетраоцтова кислота (ЕДТА від англ. EDTA) — органічна сполука, чотириосновна карбонова кислота з хімічною формулою (HOOCCH2)2N(CH2)2N(CH2COOH)2, білий дрібнокристалічний порошок, малорозчинний у воді, не розчиняється в більшості органічних розчинників, розчинний у лугах, з катіонами металів утворює солі етилендіамінтетраацетат. Отримують шляхом конденсації етилендіаміна з монохлороцтовою кислотою.

Етилендіамінтетраоцтова кислота
Ідентифікатори
Абревіатури EDTA, ЕДТА
Номер CAS 60-00-4
PubChem 6049
Номер EINECS 200-449-4
DrugBank 00974
KEGG D00052
Назва MeSH D02.092.782.258.368.250 і D02.241.081.018.253
ChEBI і 42189 42191 і 42189
RTECS AH4025000
SMILES
OC(CN(CC(O)=O)C-CN(CC(O)=O)CC(O)=O)=O
InChI

1S/C10H16N2O8/c13-7(14)3-11(4-8(15)16)1-2-12(5-9(17)18)6-10(19)20/h1-6H2,(H,13,14)(H,15,16)(H,17,18)(H,19,20)

KCXVZYZYPLLWCC-UHFFFAOYSA-N
Номер Бельштейна 1716295 і 3914756
Номер Гмеліна 144943
Властивості
Молярна маса 292,2438 г/моль
Густина 0,86 г/см³
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Синоніми і скорочення: комплексон II.

Хелат метал—ЕДТА

Застосування

Застосовують ЕДТА у вигляді дигідрату двонатрієвої солі (комплексон III, трилон Б, Na2-ЕДТА) — у текстильній, шкіряній, паперовій, лакофарбовій промисловості, у виробництві металів, каучука, у кольоровій кінематографії, для пом'якшення води. В аналітичній хімії ЕДТА дозволяє визначати більше 60 елементів. У медицині ЕДТА використовують для виведення з організму радіоактивних і токсичних металів, для консервації крові та ін. У токсикології кобальтові солі ЕДТА використовуються як антидот у разі отруєння синильною кислотою або хлорціаном. У стоматології використовується під час ендодонтичної обробки каналів зуба. Для підвищення ефективності проходження кореневого каналу він розм'якшує поверхневий дентин. У фармацевтичних технологіях ЕДТА застосовують для посилення проникності ліків через слизові оболонк[1].

Також застосовується у сільському господарстві як добриво (так звані елементи у хелатній формі). Хелатна форма поживних елементів добре засвоюється рослинами, як у разі кореневого, так і листового підживлення[].

У молекулярній біології ЕДТА використовується в розчинах для зберігання ДНК, оскільки пригнічує дію багатьох металозалежних нуклеаз[].

Побічні й негативні дії ЕДТА
Модель комплексу, утвореного ЕДТА з іоном Cu2+

ЕДТА проявляє низьку гостру токсичність при ЛД50 (щури) від 2,0 г/кг до 2,2 г/кг.[2]Було виявлено, що вона є цитотоксичною і в незначній мірі генотоксичною (виявлено в результаті дослідів на лабораторних тваринах). Відзначається, що пероральне введення призводить до змін у репродуктивній системі й загальному розвитку.[3]

Вплив на довкілля

ЕДТА має настільки широке застосування, що піднімається питання, чи є цей органічний забруднювач стійким. Хоча ЕДТА має багато важливих функцій у різних промислових, фармацевтичних та інших напрямках, екологічна тривалість ЕДТА може викликати серйозні проблеми в навколишньому середовищі. Розпад ЕДТА відбувається повільно. В основному це відбувається абіотично під дією сонячних променів.[4]

Найважливішим процесом для усунення ЕДТА з поверхневих вод є прямий фотоліз при довжинах хвиль нижче 400 нм.[5] Багато комплексів ЕДТА (такі як Mg2+ і Ca2+) у природі зустрічаються в надмірній кількості і є стійкими.

Дослідження також показують, що ЕДТА  негативно впливає на родючість ґрунтів і врожайність сільськогосподарських культур.[6] Оскільки ЕДТА збільшує рухливість важких металів, їх вплив негативно позначається і на стані ґрунтової мікрофлори, що у свою чергу негативно впливає на родючість ґрунту.

Зазвичай рослини майже не засвоюють токсичні для них важкі метали, але з огляду на те, що ЕДТА виконує функцію транспортного агента, ці комплекси потрапляють в організм рослини і призводять до порушення процесів у клітинах, а отже впливають на ріст і розвиток рослини в цілому. Зокрема, було виявлено, що в результаті потрапляння надлишкової кількості важких металів у рослину може виникати хлороз, уповільнення ростових процесів, порушення метаболізму і зниження здатності фіксувати молекулярний азот у бобових культур. Важкі метали накопичуються в рослинах, а в подальшому і в сільськогосподарській продукції, впливаючи на її якість.[7]

Див. також
  • Комплексонометрія

Примітки
  1. Peter W. J. Morrison, Vitaliy V. Khutoryanskiy. . — Т. 472. — DOI:10.1016/j.ijpharm.2014.06.007.
  2. Hart, J. Roger (2005). Ethylenediaminetetraacetic Acid and Related Chelating Agents. doi:10.1002/14356007.a10_095.
  3. Lanigan, R. S.; Yamarik, T. A. (2002). Final report on the safety assessment of EDTA, calcium disodium EDTA, diammonium EDTA, dipotassium EDTA, disodium EDTA, TEA-EDTA, tetrasodium EDTA, tripotassium EDTA, trisodium EDTA, HEDTA, and trisodium HEDTA. International Journal of Toxicology. 21 Suppl. 2 (5): 95–142. PMID 12396676. doi:10.1080/10915810290096522.
  4. Bucheli-Witschel, M.; Egli, T. (2001). DAB: Environmental Fate and Microbial Degradation of Aminopolycarboxylic Acids. FEMS Microbiology Reviews 25 (1): 69–106. PMID 11152941. doi:10.1111/j.1574-6976.2001.tb00572.x.
  5. Kari, F. G. (1994). Umweltverhalten von Ethylenediaminetetraacetate (EDTA) under spezieller Berucksuchtigung des photochemischen Ab-baus. (PhD). Swiss Federal Institute of Technology.
  7. http://agropravda.com/news/chimia-dla-rasteniy/11521-primenenie-edta-v-selskom-hozjajstve

Література
  • Темкина У. Я., Дятлова Н. МА. Этилендиаминтетрауксусная кислота // Хімічна енциклопедія: у 5 т / Зефиров Н. З. (гл. ред.). — МА.: Велика Російська енциклопедія, 1998. — Т. 5: Триптофан—Ятрохимия. — З. 498. — 783 з. — 10 000 экз. — ISBN 5-85270-310-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.