Ефіальт (міфологія)
Ефіальт (грец. Ἐφιάλτες, Ephialtes) — один з Алоадів, синів Посейдона і Іфімедії [1], які славились надлюдською силою та буйним норовом. Сватався до Афіни[2].
Ефіальт також згадується у «Божественній комедії» Данте, як один з чотирьої гігантів, поміщених у колодязь, що відділяє восьмий ("Злі щілини") та дев'ятий ("озеро Кокіт") кола пекла.[3].
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Примітки
- Гомер. Одіссея XI 308
- Нонн. Деяния Диониса XXXVI 250
- Данте. Божественна комедія. Піснь XXXI, строка 94.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.