Іфімедія
Іфіме́дія (дав.-гр. Ἰφιμήδεια; також Іфімеде́я) — персонаж давньогрецької міфології, дочка фессалійського царя Тріопа (варіант — Посейдона). Вийшовши заміж за Алоея, сина Посейдона, Іфімедія закохалася в батька свого чоловіка, і їй подобалося, сидячи на березі, черпати долонями морську воду і виливати її собі на поділ (варіант на груди); так вона зачала від Посейдона Алоадів — велетнів Ота і Ефіальт. За іншою версією Посейдон прийняв вигляд Алоея та таким чином оволодів нею.
Іфімедія / Іфімедея Ἰφιμήδεια | |
---|---|
Міфологія | давньогрецька |
Місцевість | Пілос або Фессалія, Наксос |
Походження | царівна |
Батько | Тріоп |
Чоловік | Алоей (можливо Посейдон) |
Діти | Алоади — От та Ефіальт |
Місце поховання | Антедон, Беотія |
Надалі була викрадена фракійськими розбійниками і відвезена на Наксос, віддана в дружини одного з ватажків фракійців. Пізніше звільнена синами. Їй віддавали почесті карійці в Мілясе. Зображена в Аїді на картині Полігнота в Дельфах. Гробниця Іфімедії та її синів в Антедоні в Беотії.
Є версія, що первинна вона вважалася богинею в Пілосі.
Джерела
- Гомер, Одіссея XI, 305. (лат.)
- Павсаній, Ἑλλάδος περιήγησις (Опис Еллади), 9, 22, 6; 10, 28, 8. (гр.)
- Гай Юлій Гігін, Fabulae («Міфи»), 28. (лат.)
- Псевдо-Аполлодор, Βιβλιοθήκη (Бібліотека), 1, 7, 4. (гр.)
- Діодор Сицилійський, Ιστορική Βιβλιοθήκη (Історична бібліотека), V 50, 6; 51, 1. (гр.)
- Піндар, Πυθίων (Піфійська ода), 4, 89 (гр.)
- Овідій, Метаморфози, 6, 116. (лат.)
- Зайцев А. И. Ифимедия, мать Алоадов: догреческое божество в гомеровском эпосе // Античная балканистика 2. Предварительные материалы / Редкол.: Л. А. Гиндин и др. — М., 1975. — С. 9-11. (рос.)
- А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3 (рос.)