Ехо і Нарцис

«Ехо і Нарцис» — давньогрецький міф[1] про кохання німфи Ехо до сина річкового бога Кефіса Нарциса. Його найвідоміша версія викладена в поемі давньоримського поета Овідія «Перевтілення»[2].

За свою балакучість німфа Ехо була покарана богинею Герою, яка позбавила її здатності починати розмову першою. Вона зустріла у лісі красеня Нарциса, закохалась в нього, але не змогла допомогти йому, коли той заблукав у лісі — коли Нарцис кричав, шукаючи дорогу, Ехо лише повторювала його слова. Побачивши її, Нарцис лишився байдужим, і Ехо померла від нерозділеного кохання - від неї залишився лише голос. За байдужість до німфи Афродіта покарала Нарциса. Якось стомившись на полюванні, він приліг біля струмка і, побачивши у ньому своє відображення, настільки закохався у нього, що не зміг зрушити з місця і помер, перетворившись на квітку-нарцис, квітку смерті.