Еццеліно I да Романо

Еццеліно I да Романо також відомий як Еццеліно ді Бальбо (скорочено від balbuziente, що в дослівному перекладі означає «заїка», італ. Ezzelino da Romano; між 1100 та 1115 роками — бл. 1189) — військово-політичний діяч середньовічної Італії, синьйор Онара та Романо-д'Еццеліно, подеста Тревізо та Віченци.

Еццеліно I да Романо
італ. Ezzelino da Romano
Попередник: Альберіко I да Романо
Наступник: Еццеліно II да Романо
синьйор Онара та Романо-д'Еццеліно
?  1189
подеста Тревізо та Віченци
1173  1189
 
Народження: між 1110 та 1115
Романо-д'Еццеліно, Провінція Віченца, Венето, Італія
Смерть: 1189(1189)
Рід: Еццеліні
Батько: Альберіко I да Романо
Мати: Кунігунда
Шлюб: Аурія ді Баоне
Діти: Еццеліно II да Романо

Життєпис

Еццеліно І да Романо народився між 1100 та 1115 роками. Був сином Альберіко I да Романо та онуком Еццело Еццеліні, засновника роду Еццеліні. Походження його матері Кунігунди невідомо. Відомо, що Еццеліно І був єдиною дитиною у своїх батьків.[1]. Земли його роду, знаходились у стратегічно важливому місці на перетину кордонів міст Тревізо, Віченца та Падуя. Саме тому да Романо часто виступали арбитрами в суперечках між цими містами. Вперше Еццеліно І згадується у літописах у 1135 році, коли він виступав свідком у продажу землі між подружжям Местре й монастирем Святих Секондо й Еразмо[2]. У 1148 році Еццеліно I разом з Людовиком VII та Конрадом III відправився у хрестовий похід[3]. Брав участь у боях під Дамаском та Ашкелоном[4]. Після повернення з походу отримав у володіння Одерцо й Муссоленте[5][6].

У 1173 році став подестою в Тревізо, а згодом і у Віченці. Пристав до партії гвельфів. У 1175 році командував армією Ломбардської ліги, яка зупинила просування військ Фрідріха I Барбаросси біля Алессандрії. У 1176 році він очолив війська Тревізо у битві під Леньяно[4].

У 1181 році, до підписання Констанцького миру примирився з імператором, присягнув йому та перейшов на бік гібеллінів[7].

Еццеліно I помер у 1189 році, його наступником став син Еццеліно II[3].

Родина

Еццеліно I да Романо був одружений з Аурією, дочкою Ріккардо, графа Баоне. В цьому шлюбі було народжено четверо дітей:

Джерела

  • Rapisarda, Mario (1965). La signoria di Ezzelino da Romano. Udine.
  • Verci C. «Storia degli Ecelini», v.1-3 Venezia 1841
  • Fasoli G. «Studi Ezzeliniani», Bologna 1965.

Примітки

  1. NORTHERN ITALY 1100-1400. fmg.ac. Процитовано 29 серпня 2018.
  2. Angelo Gambella. Ezzelino da Romano. www.storiaonline.org. Процитовано 24 жовтня 2018.
  3. name=":1">Storia e Wargame. web.infinito.it. Процитовано 24 жовтня 2018.
  4. {{{Заголовок}}}.
  5. NORTHERN ITALY 1100-1400. fmg.ac. Процитовано 24 жовтня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.