Ешлі Байден

Ешлі Байден народилась 8 червня 1981 року в Вілмінгтоні, штат Делавер[2][3]. Батьки : Джилл Байден та Джо Байден[4]. Має зведених братів Гантера Байдена та покійного Бо Байдена, дітей її батька від першого шлюбу з Нейліею Гантер[5][6]. Байден — праправнучка Едварда Френсіса Блевітта[7]. Ешлі має англійське, французьке та ірландське походження по батьківській лінії та англійське, шотландське та сицилійське походження по материнській лінії[8][9][10].

Виховувалась Ешлі в католицькій сім'ї[11][12]. За часів її дитинства її батько був сенатором США від штату Делавер, а мати працювала вихователем[13][14].

Ешлі Байден відвідувала «школу друзів Вілмінгтона», приватну школу, керовану Релігійною громадою друзів в Вілмінгтоні[15][14][16]. Вона грала в шкільних командах по лакросу та хокею на траві[17].

В Тулейнському університеті Байден вивчала культурну антропологію[4]. Вона також проходила стажування за літньою програмою в Джорджтаунському університеті, працюючи з молоддю з Анакостії. Після коледжу Байден кілька місяців працювала офіціанткою в піцерії в Вілмінгтоні, а потім почала свою кар'єру в соціальній сфері[14]. В 2010 році вона отримала ступінь магістра соціальної роботи в Школі соціальної політики і практики Пенсильванського університету[16][18]. Вона була однією з дванадцяти випускників, які отримали премію Джона Хоупа Франклина за боротьбу з американським расизмом[19].

В 2017 році Ешлі Байден запустила Livelihood Collection — бренд етичного модного одягу, в мікрорайоні Трайбека під час Тижня моди в Нью-Йорку[18]. Логотип Livelihood — стрілка, яка пронизує літери «LH», був навіяний зведеним братом Ешлі — Бо Байденом, який помер від раку мозку в 2015 році[20]. Ешлі Байден заявила: «[Бо] був моїм луком. Його рак поставив мене на коліна. У мене не було вибору, крім як стріляти вперед, продовжувати йти, продовжувати рухатись до своєї мрії».

Байден створила бренд, щоб допомогти боротись з нерівністю доходів і расовою нерівністю в США[18][13]. Всі доходи від запуску бренду на Тижні моди в Нью-Йорку були направлені на програми для потребуючих[21]. Десять процентів постійних продажів бренду передаються громадським організаціям в районі Анакостія у Вашингтоні та в районі Ріверсайд у Вілмінгтоні[20]. Продукція Livelihood виробляється в Сполучених Штатах з органічної бавовни, вирощеної в Америці[22]. Ешлі вирішила створювати «толстовки» через їх зв'язок з робітничим рухом та їх символічним значенням для руху за соціальну справедливість[23].

В червні 2020 року Байден розробила уніформу для персоналу готелю Hamilton в Вашингтоні, як відгалуження її колекції Livelihood[20].

Ще під час навчання в школі Ешлі Байден виявила, що косметична компанія Bonne Bell тестує свою продукцію на тваринах. Вона написала листа в компанію з проханням змінити свою політику стосовно тварин[18]. Пізніше вона взяла участь в акції захисту дельфінів, підштовхнувши свого батька до співпраці з конгресменом Барбарою Боксер. Вони працювали над написанням та прийняттям Закону про захист дельфінів від споживачів 1990 року[13]. Байден виступив перед членами Конгресу США, щоб лобіювати цей закон.

Байден з дітьми в дитячому садку Мапетла в Совето, Південна Африка в червні 2010 року.

Після закінчення коледжу Ешлі Байден переїхала в Кенсінгтон, і почала працювати спеціалістом з клінічної підтримки в «Northwestern Human Services Children's Reach Clinic», допомагаючи молоді та їх сім'ям у доступі до ресурсів та працюючи напряму з психіатрами та терапевтами[24].

Після закінчення аспірантури Ешлі влаштувалась на роботу в «West End Neighborhood House» — некомерційну організацію, що розробляє різноманітні програми працевлаштування та професійного навчання. Вона працювала координатором з питань працевлаштування та освіти молоді[14][24]. Байден пропрацювала соціальним працівником в Делаверському департаменті обслуговування дітей, молоді та їх сімей протягом п'ятнадцяти років[18][4]. Вона створювала програми для молоді з питань ювенальної юстиції, виховання в прийомних сім'ях та психічного здоров'я. В 2008 році за її роботу в департаменті вона внесена місцевою газетою «Delaware Today's» в список «40 людей до перегляду»[25]. В 2012 році вона почала роботу в Центрі юстиції штату Делавер як заступник директора, зосередивши увагу на реформі кримінального правосуддя в штаті[13][5]. В 2014 році вона стала виконавчим директором центру і пропрацювала на цій посаді до 2019 року[26]. Вона реалізувала програму під назвою «SWAGG: Student Warriors Against Guns and Gangs», схвалену Управлінням ювенальної юстиції і профілактики правопорушень. Ця програма передбачає освітні ресурси та групи підтримки на рівні громад, направлені на викорінення насильницьких злочинів і діяльності банд серед молоді в окрузі Нью-Касл. В 2014 році Байден розкритикувала смертну кару. Вона стверджувала, що проведення страти витрачає ресурси, які могли б бути направленими на надання допомоги жертвам і запобігання злочинам[27].

Ешлі Байден заснувала програму Young@Art, яка надає студентам кошти та можливості для створення творів мистецтва, поки вони перебувають в слідчих ізоляторах, а потім продає ці твори в громаді[27]. В рамках програми Байден також навчає студентів діловій та фінансовій грамоті.

В 2010 році Ешлі Байден почала зустрічатись з Говардом Крейном, після того як їх познайомив її брат Бо[28]. Вони одружились на католицько-єврейській міжконфесійній церемонії в 2012 році[29] Її чоловік — єврей, працює в університетській лікарні Томаса Джефферсона, а також він доцент кафедри лицевої, пластичної та реконструктивної хірургії в Університеті Томаса Джефферсона[30].

Ешлі Байден — практикуючий католик[31]. Вона разом з своїм чоловіком, батьком та братом була присутня на приватній аудієнції у Папи Франциска в Ватикані в 2016 році[32].

6 серпня 2020 року Байден організувала захід «жінки Вісконсина за Байдена», щоб обговорити жіночий порядок денний президентської кампанії її батька, та привернути увагу до проблем жінок на президентських виборах в США 2020 року[33].

• Секрети стилю Ешлі Байден - модниці, активістки і "першої дочки" США