Жаліло Ярослав Анатолійович

Яросла́в Анато́лійович Жалі́ло (нар. 16 грудня 1970, м. Київ) — український економіст. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень. Президент недержавної організації Центр антикризових досліджень. Кандидат економічних наук (1996). Старший науковий співробітник (2002). Доктор економічних наук (2016).

Ярослав Анатолійович Жаліло
Ярослав Жаліло у 2014
Ярослав Жаліло у 2014
Народився 16 грудня 1970(1970-12-16) (50 років)
м. Київ
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність економіст
Alma mater Київський університет
Галузь економіка
Заклад Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут економіки та прогнозування НАН України і Інститут суспільно-економічних досліджень
Ступінь доктор економічних наук
Нагороди
Заслужений економіст України

Біографічні відомості

Ярослав Анатолійович Жаліло народився 16 грудня 1970 року в Києві. У 1993 році закінчив економічний факультет Київського університету (спеціальність — політична економія). У 1996 році закінчив аспірантуру.

У 1996 році в Київському університеті захистив кандидатську дисертацію «Стратегія і тактика в державному регулюванні ринкових економічних систем».

У січні — травні 1997 року навчався в Об'єднаному Віденському інституті (Австрія), у грудні 2000 року — в Школі політичних досліджень (Гарвардський університет, США).

2 вересня 2009 р. присвоєно почесне звання Заслуженого економіста України.

24 серпня 2013 р. нагороджений орденом "За заслуги" третього ступеня.

Від липня 1993 року — старший консультант, від жовтня 1997 року — завідувач відділу, від січня 2009 року — заступник директора, від квітня 2010 до серпня 2014 — перший заступник директора, від серпня до вересня 2014 — заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. З жовтня 2014 — провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. З жовтня 2018 - заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

У 1995–1996 роках був науковим консультантом президента Українського союзу промисловців і підприємців.

З листопада 2014 до червня 2015 — Радник Президента Асоціації платників податків України.

У 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України захистив докторську дисертацію "Інституційна обумовленість і суб'єктність формування економічних стратегій".

З травня 2016 р. - керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень.

З грудня 2017 р. - директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень.

Від лютого 1999 року — президент громадської організації Центр антикризових досліджень.

Державний службовець: від травня 2005 року — третього рангу.

Володіє англійською та іспанською мовами.

Наукова діяльність

Автор (співавтор) монографій:

  • «Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн» (1996),
  • «Економічна стратегія держави в нестабільних ринкових економічних системах» (1998),
  • «Корпоративні інтереси і вибір стратегічних пріоритетів економічної політики» (1999, співавтор),
  • «Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика» (2003),
  • «Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації» (2005),
  • «Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави» (2009).

Примітки

    Посилання


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.