Жанетта Грудзинська
Графиня Жанетта Антонівна Грудзинська (пол. Joanna Grudzińska 17 [28] травня 1795, Познань, Польща — 17 [29] листопад 1831, Царське Село, Росія,) — друга (морганатична) дружина спадкоємця російського престолу Костянтина Павловича, після вступу в шлюб отримала титул Її Світлість княгиня Лович.
| Жанетта Грудзинська | |
|---|---|
| пол. Joanna Grudzińska | |
 | |
| Народилася |
17 (28) травня 1795[1][2] Познань, Південна Пруссія, Пруссія[1][3] |
| Померла |
17 (29) листопада 1831[1][2][3] (36 років) Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1] |
| Поховання | Великопольське воєводство |
| Країна |
 Російська імперія Річ Посполита |
| Рід | Q16640158? |
| Батько | Anton Grudna-Grudzinski, Prince Lowiczd[4] |
| У шлюбі з | Костянтин Павлович[2][1][…] |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Старша з трьох дочок польського графа Антона Грудна-Грудзинського і Маріанни Дорповської, відомої свого часу красуні. Сімейне життя Грудзинських не було щасливим і закінчилося розлученням. Маріанна Дорповська переїхала з дітьми до Варшави, де віддала своїх дочок на виховання в один з кращих французьких пансіонів. Незабаром вона вийшла заміж за графа Брониця.
До двадцяти років Жанетта Антонівна жила с мамою в Парижі. В 1815 році вони повернулись в Варшаву, де на балу у князя Зайончека її вперше побачив великий князь Константин Павлович. Князь П. А. Вяземський писав[5]:
 |
Жанетта Антоновна не была красавица, но была красивее всякой красавицы. Белокурые, струистые и густые кудри её, голубые выразительные глаза, улыбка умная и приветливая, голос мягкий и звучный, стан гибкий и какая-то облегающая её нравственная свежесть и чистота. Она была Ундиной. Всё соединялось в ней и придавало ей совершенно особенную и привлекающую внимание физиономию в кругу подруг и сверстниц её. |  |
24 травня 1820 в Варшаві, без будь-якої урочистості, вона вийшла заміж за спадкоємця російського престолу Костянтина Павловича (який 1 квітня 1820 розлучився з першою дружиною, Анною Федорівною, дочкою Франца Фрідріха Антона, герцога Саксен-Кобург-Заальфельдского). Цей морганатичний шлюб дав привід Костянтину відректися від престолу в 1823 році, що згодом призвело до внутрішньополітичної кризи і повстання декабристів. Після весілля Олександр I надав Грудзинській у володіння князівство Лович (пол. księstwo łowickie).
В 1831 році Грудзинська разом з чоловіком виїхала з об'ятої повстанням Царства Польского в Санкт-Петербург. По дорозі, 14 червня в Вітебську великий князь помер від холери, а 17 листопада того ж року померла і Жанетта Антонівна. Фрейліна А. Д. Блудова писала[6]:
|
После страданий, которые продолжались почти беспрестанно несколько лет и беспрестанно же усиливались в течение последних месяцев, ровно через год после Варшавского бунта, в Царском Селе скончалась княгиня Лович. Перевезти её в город, куда она несколько раз собиралась, было невозможно за совершенным изнеможением сил её. С сентября месяца, так сказать, она ежеминутно умирала. | |
Пам'ять
Її життя було романтизоване в першому польському фільмі на історичний сюжет — «Княгиня Лович» (1932).
Див. також
Примітки
- Лович, Жаннета Антоновна // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 572–573.
- Н. Чечулин Константин Павлович // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 155–240.
- Лович, Иоанна Антоновна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 890–891.
- Lundy D. R. The Peerage
- П. А. Вяземский. Полное собрание сочинений в 12 т. — Т. 2. — СПб., 1878. — С. 8.
- Воспоминания графини А. Д. Блудовой // Русский архив. — 1878. — N 11.- С. 350.
Посилання
- Грудзинские // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Лович Ж. А. Заметки / Сообщ. П. П. Исаевич // Русская старина, 1889. — Т. 62. — № 3. — С. 707—716. — Под загл.: Княгиня Иоанна (Жанета) Антоновна Лович, супруга цесаревича Константина Павловича, род 17-го мая 1795 г. в Позене, † 17-го ноября 1831 г. в Царском Селе.