Жан-Батист Донасьєн де Рошамбо

Маршал Франції Жан-Батист Донасьєн де Вімьо де Рошамбо (фр. Jean-Baptiste Donatien de Vimeur de Rochambeau; 1 липня 1725, Вандом 10 травня 1807) — французький шляхтич і генерал, який відіграв значну роль у Війні за незалежність США, командуючи французьким експедиційним корпусом, який прибув на допомогу американським борцям за незалежність. Також є учасником бойових дій часів Наполеона.

Жан-Батист Донасьєн де Віме граф де Рошамбо
фр. Jean-Baptiste Donatien de Vimeur de Rochambeau
Маршал де Рошамбо
Народився 1 липня 1725(1725-07-01)
Вандом, (Франція)
Помер 10 травня 1807(1807-05-10) (81 рік)
Торе-ла-Рошетт, (Франція)
Громадянство Франція
Діяльність військовий діяч, генерал
Знання мов французька[1]
Учасник Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за незалежність США і Революційні війни
Титул граф
Військове звання генерал
Батько Joseph Charles II de Vimeur, Marquis de Rochambeaud[2]
Мати Marie Claire Thérèse Bégond[2]
Діти Donatien-Marie-Joseph de Rochambeaud
Автограф
Нагороди

Військова діяльність у Європі

Рошамбо народився в Вандомі (провінція Орлеан, нині департаменті Луар і Шер). Вчився в єзуїтському коледжі в Блуа. Між тим, після смерті свого старшого брата, він вступив у кавалерійський полк і служив у Богемії, Баварії і на Рейні під час війни за австрійську спадщину. В 1742 році вступив корнетом в кавалерійский полк, під керівництвом герцога Бролі, що брав участь у Війні за австрійський спадок, воював в Богемії, Баварії та Ельзасі, був ад`ютантом герцога Орлеанського , пізніше, графа Клермона, з яким був в облозі Антверпена та в битві при Року. У 1747 він отримав звання полковника. Рошамбо, брав участь в облозі Маастрихта в 1748 році і став губернатором Вандому в 1749 році. Після того, як він відзначився у Битві при Менорці (1756) на початку Семирічної війни, Жан-Батист був підвищений до звання бригадного генерала піхоти. В облозі Порт-Магона в 1756 році він уже був бригадним генералом та сприяв завоюванню цих місць. За відмінність названий шефом Оверньского 17-го піхотного лінійного полку. У 1758 році воював у Німеччині, зокрема брав участь у боях під Крефельде і Клостеркампі та отримав кілька поранень.

Війна за незалежність

Битва при Йорктауні. Худ. Огюст Коде (Auguste Couder). Рошамбо і Вашингтон віддають останні накази перед битвою.
Капітуляція Корнуелса при Йорктауні. Худ. Джон Трамбл (John Trumbull). Корнуелс капітулює перед французьким військом генерала Рошамбо (ліворуч) і американськими частинами Вашингтона (праворуч). Олія, полотно, 1820.

У 1780 р. Рошамбо був призначений командуючим сухопутними військами як частини експедиційного корпусу, який був посланий на допомогу американським повстанцям французьким урядом. Отримавши звання генерал-лейтенанта, під його командуванням було близько 7000 французьких військових, які мали завдання приєднатися до Континентальної армії Джорджа Вашингтона. У Рошамбо було більше війська, ніж мав на той час Вашингтон. В зв'язку з цим швед Ганс Аксель фон Ферзен (Молодший), який був на службі у повстанців, не міг взяти командування на себе і служив у Рошамбо як ад'ютант та перекладач. Військо Рошамбо висадилося в Ньюпорті, штат Род-Айленд 10-го липня, але було неактивним протягом року, у зв'язку з тим, що французький флот був блокований англійцями в затоці Наррагансет. Французи базувалися в Університеті Брауна, який тоді ще був коледжем Род-Айленду, і в коледжі Едіфас (Edifice), який був перетворений у військовий шпиталь. В липні 1781 р. військо Рошамбо вийшло з Род-Айленду, йдучи через Коннектикут на з'єднання з Вашингтоном біля річки Гудзон. Об'єднані сили вирушили на облогу Йорктауна. 22 вересня вони об'єдналися також з військами маркіза де Лафайєта і 19-го жовтня змусили лорда Корнуелса до здачі.

Повернення до Франції

Генерал граф Жан де Рошамбо. Скульптура в Лафайєт парку у Вашингтоні, округ Колумбія in Lafayette Park, Washington, D.C.

Після повернення до Франції Рошамбо був прийнятий королем Людовиком XVI і призначений губернатором Пікардії, історичної провінції на півночі Франції. Під час французької революції він командував Північною армією в період між падінням старого режиму Людовика XVI в 1792 році і утворенням Першої Французької Імперії Наполеона Бонапарта в 1804 році. 28 грудня 1791 році йому було надано звання маршала Франції завдяки швидкому відбудуванню прикордонних редутів та поновленню укріплень на півночі країни, але він пішов у відставку в 1792 р. Незважаючи на те, що Рошамбо був прихильником Національних зборів, він був заарештований під час революційного терору і ледве уникнув гільйотини. Згодом він був відправлений на пенсію Наполеоном I і помер в Тор-ла-Рошетті 10 травня 1807р. Син Рошамбо Донат'є Марі Жозеф де Вімеr був поважною фігурою під час французьких революційних і наполеонівських війн.

Вшанування пам'яті

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.