Жан-Жак Буассар
Жан-Жак Буассар | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean-Jacques Boissard | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | фр. Jean-Jacques Boissard | |||
Народився |
1528 Безансон, Франція | |||
Помер |
30 жовтня 1602 Мец, Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Alma mater | Падуанський університет | |||
Мова творів | латина | |||
| ||||
Жан-Жак Буассар у Вікісховищі |
Жан-Жак Буасса́р (фр. Jean-Jacques Boissard; * 1528, Безансон, Франція — † 30 жовтня 1602, Мец, Франція) — французький антиквар і латиномовний письменник та поет.
Біографія
Народився у 1528 році в Безансоні у Франції.
Навчався в Левені. Подорожував Німеччиною, відвідав Італію, де жив кілька років і зібрав колекцію антикваріату.
Відвідав острови Грецького архіпелагу. Планував відвідати Грецію, але через важку хворобу повернувся до Риму, де доукомплектував свою колекцію антикваріату. Повернувся до Франції. Працював приватним репетитором молодого дворянина, а пізніше — навчав двох синів кальвініста сеньйора де Клерванта.
У 1574 році видав працю «Poemata».
У 1581 році — ілюстровану працю латиною «Habitus variarum orbis gentium» — своєрідну ілюстровану енциклопедію мод і звичаїв континентальної Європи[1].
З 1583 року постійно жив в Меці. У 1584 році видав працю «Emblemata».
У 1587 році одружився з Марі Обрі, донькою свого видавця Жана Обрі.
У 1596 році видав ілюстровану працю латиною «Життя і портрети турецьких султанів, перських князів та інших славних героїв і героїнь, від Османа до Мухаммеда II»[2]. А також — «Theatrum Vitae Humanae».
У 1597-1598 роках разом з гравером Теодором де Брі випустив два томи гравюр — «Icones virorum illustrium doctrina et eruditione praestantium ad vivum effictae cum eorum vitis» («Зображення мужів видатної освіченості і глибоких пізнань на живих і виразних картинах»). Частину 3 та 4 опублікували сини де Брі — Йоган Теодор та Йоган Ізраель — за участю Адама Лоніцера в 1598-1599 роках. Подальші томи були видані Себастьяном Фурком (частина 6, 1628), зятем Йогана Теодора де Брі — Клеменсом Аммоном (частини 7 і 8, 1650-1652) та Матіасом ван Зомером (частина 9, 1664). Частини 1-7 були перевидані в 1669 році.
Також видав «Romanae Urbis Topographia» (1597-1602).
Помер 30 жовтня 1602 року у місті Мец у Франції.
У 1605 році вийшла його «De Divinatione et Magicis Praestigiis».
Примітки
- Тогоева О. Карл VII и Жанна д'Арк: утрата девственности как утрата власти // Историк и художник. — 2005. — № 1. — С. 154-171.
- Кочубей Ю. Роксолана: доля, образ, символ // Назарук О. Роксоляна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. — С. 3-19.
Джерела
- Кочубей Ю. Роксолана: доля, образ, символ // Назарук О. Роксоляна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. — С. 3-19.
- Bibliotheca Chalcographica// Про Буассара в рубриці «Філософська пінакотека. Філософія і філософи у образотворчому мистецтві» на сайті: nibiryukov.narod.ru (рос.)
- Bibliotheca Chalcographica// Про Буассара на сайті Університету Мангайма: uni-mannheim.de (нім.)
- Jean Jacques Boissard// Енциклопедія Британіка 1911 року видання в 29 т. (англ.)
- Jean Jacques Boissard's «Emblemes...»// Про Буассара і його книгу «Emblemes...» на сайті емблем Університету Глазго: emblems.arts.gla.ac.uk (англ.)