Жан-П'єр Франсуа Бланшар

Народився 4 липня 1753 в родині робітника й з дитинства займався різними механічними винаходами: автомати, педальні авта, гідравлічні пристрої (наприклад, машина водопостачання у замку Гаяр). 5 березня 1782 року він спробував здійснити політ на шестикрилому літальному апараті, але зазнав невдачі. Свій перший успішний політ Бланшар здійснив на повітряній кулі 2 березня 1784 в Парижі, на заповненій воднем повітряній кулі на Марсовому полі.

Перший успішний пілотований політ повітряної кулі стався кількома місяцями раніше, 21 листопада 1783, коли Пілатр де Розьє і маркіз де Арланда піднялися в повітря біля Версальського палацу на прив'язаній повітряній кулі побудованій братами Монгольф'є з оболонкою, наповненою гарячим повітрям. На кулі Бланшара були вітрило і два весла — ними, за аналогією до корабля, Бланшар планував керувати апаратом. Політ був заледве не зірвався — перед стартом, один з глядачів, Дюпон де Шамбон стрибнув у гондолу і, вихопивши свою шпагу, заявив про своє бажання піднятися на кулі разом з Бланшаром. Довелося застосувати силу, аби випровадити небажаного копілота. Бланшар намагався скерувати кулю на північний схід до Ля Вілетт, але кулю віднесло вітром через Сену до Біянкуру, а потім вона повернулася назад, приземлившись на Рю де Севр. Після цього успіху Бланшар зробив своїм девізом латинський вираз «Sic itur ad astra» (Так ідуть до зірок).

Ранні польоти повітряних куль справили величезний вплив на тогочасну моду, форми і зображення в стилі au ballon широко використовувалися, від кераміки до головних уборів. Для одягу au ballon були характерні величезні рукави і округлені спідниці, а також зображення повітряних куль. У моді були зачіски à la montgolfier, au globe volant, au demi-ballon, або à la Blanchard.

Бланшар в серпні 1784 переїхав до Лондона, де 16 жовтня 1784 року здійснив перший політ разом з Джоном Шелдоном. Механізми керування повітряною кулею Бланшара — крила, як у вітряка — знову виявилися неефективними, але повітряна куля пролетіла близько 115 км від військової академії в Челсі, приземлившись в Санбері, а потім, піднявшись знову, закінчила політ у Ромсі. Бланшар здійснив другий політ 30 листопада 1784 разом з американцем доктором Джоном Джеффрісом, від Редаріум-гарден на захід від Гросвенор-скверу в Лондоні до Інгресу в Кенті.

Третій політ, також здійснений з Джоном Джеффрісом, став першим польотом через Ла-Манш; він тривав 2½ години, переліт з Англії до Франції 7 січня 1785 проходив від Дуврського замку до Ґіна.

Від Людовіка XVI Бланшар одержав як винагороду великий пансіон. Пілатр де Розьє здійснив спробу перетнути Ла-Манш в протилежному напрямку, проте політ довелося перенести через негоду, проте, незважаючи на несприятливі погодні умови, він таки вирушив у політ і загинув у червні того ж року.

Бланшар зробив поїздку по Європі з показовими польотами. Бланшар здійснив перші польоти на повітряній кулі у Бельгії, Німеччині, Нідерландах і Польщі.

Після винаходу сучасного парашута в 1783 Луї Себастьяном Ленорманом у Франції, в 1785 році Жан-П'єр Бланшар продемонстрував його як засіб безпечної евакуації з повітряної кулі. У той час як перші демонстрації парашута Бланшара проводилися з собакою, пізніше випала нагода випробувати його самому, коли в 1793 році його повітряна куля вибухнула і він скористався парашутом для евакуації.

Подальший розвиток парашута було спрямовано на його компактність. У той час як ранні парашути були зроблені з лляної тканини, натягнутої на дерев'яний каркас, наприкінці 1790-х, Бланшар почав робити парашути із згорнутого шовку, так як він був міцніший і мав меншу вагу.

9 січня 1793 Бланшар здійснив перший політ повітряної кулі в Північній Америці, з Філадельфії, Пенсільванія в Дептфорд, графство Глочестер, Нью-Джерсі. Серед свідків польоту в той день були президент США Джордж Вашингтон і майбутні президенти Джон Адамс, Томас Джефферсон, Джеймс Медісон, і Джеймс Монро . Бланшар залишив США в 1797 році.

У 1804 році Бланшар одружився з Мері Мадлен-Софі Арманте (відомішою як Софі Бланшар).

У 1809 під час польоту на повітряній кулі в Гаазі Бланшар переніс серцевий напад. Він впав з повітряної кулі і помер через кілька тижнів 7 березня 1809 року в Парижі внаслідок серйозних травм. Його вдова продовжувала показові польоти, поки також не загинула.

На честь Бланшара на Місяці названо кратер діаметром 40 км.

• Édouard Pelay, " Pierre Blanchard, aéronaute; histoire de ses ascensions ", Bulletin des amis des monuments rouennais, 1899.
• G. Schmitt, W. Schwipps: Pioniere der frühen Luftfahrt, Gondrom Verlag, Blindlach 1995, ISBN 3-8112-1189-7

• Історія повітроплавання (англ.)
• Журнал Жан-П'єра Бланшара про 45-ий підйом у США 9 січня 1793 (1918)