Жан-Шарль де Борда

Його батьками були Жан-Антуан де Борда і Марія-Тереза де ла Круа[2]. Вони обоє мали походження із старовинних шляхетних родин із сильними військовими традиціями. У Жан-Антуана і Марії-Терези було шістнадцятеро дітей, вісім хлопчиків і вісім дівчат. Більшість братів Жана-Шарля де Борда продовжили родинну традицію і обрали військову кар'єру.

Великий вплив на юного Шарля надав його кузен — Жак-Франсуа де Борда, який був обізнаний в математиці і був знайомий з провідними математиками свого часу. Він вчив молодого Шарля, який з самого раннього віку виявляв велику схильність і здібності до занять математикою і вивчення наук.

У віці семи років Жан-Шарль де Борда почав навчатися в Коледжі Варнавітів у Даксі. У коледжі він вивчив грецьку мову, латинь, основи математики. Коли Шарль досяг віку одинадцяти років, батько послав його в знаменитий коледж Генріха IV в Ла Флеш, який готував хлопчиків до військової кар'єри, навчав законам і державній службі, на основі якого згодом було відкрито Національне Військове Училище (фр. Prytanée National Militaire).

Спочатку випускник престижного навчального закладу збирався зайнятися математикою, але його батьки наполягли на військовій кар'єрі. Він зайнявся військовим будівництвом, після чого перейшов у легку кавалерію. В 1756 р. він написав «Доповідь про рух снарядів» (фр. «Memoire sur le mouvement des projectiles»), результат його роботи як військового інженера. На підставі цієї роботи він був обраний асоційованим членом Французької академії наук. Пізніше його обрали повноправним членом Академії.

Під час Семирічної війни (1756—1763), у 1757 р., Борда брав участь у військових діях як ад'ютант маршала де Майєбуа (фр. Jean-Baptiste François Desmarets, marquis de Maillebois) та опублікував декілька статей з гідравліки, присвячених питанням опору рідин. Та Шарль хотів застосувати свої знання до морської справи і 4 вересня 1758 він став навчатися в Школі інженерної справи (фр. L'École du génie) в Ла-Мезьєрі, яку закінчив достроково, за рік. У 1767 році він вступив на дійсну морську службу і продовжив кар'єру військовим інженером на флоті.

У 1771-му він потрапив на фрегат «Ла Флор» (фр. La Flore) під командуванням контр-адмірала де Вердена де ла Кренна (фр. de Verdun de la Crenne). Корабель відправився в область Карибського басейну для випробування нових моделей годинників та морських хронометрів за дорученням Академії наук. У 1774 і 1775 Борда брав участь в експедиції, що досліджувала узбережжя Африки. Отримавши звання лейтенанта флоту, він був відправлений на Канарські острови і був відповідальним за визначення точних позицій — в той час більшість європейських країн вели відлік довготи від острова Ферро (Ferro або Isla del Meridiano).

Між 1777 і 1778 роками Борда, уже в чині генерал-майора, брав участь в американській війні за незалежність під командуванням графа д'Естена. Генерал-майор де Борда, що був капітаном корабля «La Seine», в складі французького флоту, отримав декілька помітних перемог, але 9 жовтня 1779 після невдалої облоги Савани граф Шарль Анрі д'Естен був важко поранений і повернувся до Франції зі своєю ескадрою. Граф Франсуа-Жозеф-Поль де Грасс, що прийняв командування французьким флотом знову мав успіх, але програв бій біля Домініки у 1782 році. Борда був капітаном «La Solitaire» і командував шістьма судами в цій битві. Він і де Грасс, були взяті в полон англійцями. Після нетривалого періоду Борда було дозволено повернутися до Франції, але після цього епізоду його здоров'я погіршилося.

Він повернувся у французький флот як інженер і займався вдосконаленням водних коліс та помп. У 1784 році Жан-Шарль де Борда був призначений інспектором французького військово-морського суднобудування і за допомогою військово-морського архітектора Жака-Ноеля Сане (фр. Jacques-Noël Sané) в 1786 році подав масовану програму по відновленню будівництва французького військово-морського флоту. 8 травня 1790 по доповіді Талейрана Національні збори Франції прийняли рішення встановити нову систему мір і ваги, засновану на десятковій системі, замість старих мір, що відрізнялись у кожній провінції. Під головуванням Жана-Шарля де Борда була створена спеціальна Комісія мір і ваги, в роботі якої в різний час брали участь Лавуазьє, Кондорсе, Лаплас, Монж, Кулон, Лагранж. Спочатку планувалося використовувати як одиниці відстані довжину секундного маятника, проте пізніше за одиницю вибрали відстань, рівну одній десятимільйонній чверті дуги Паризького меридіана. 19 березня 1791 року нова одиниця, названа за пропозицією Борда «метром», була затверджена, після чого Деламбр і Мешен приступили до вимірювання дуги Паризького меридіана між Дюнкерком і Барселоною (в розробці вимірювальних інструментів брав участь і Борда). У 1793 році, не чекаючи закінчення робіт, Конвент прийняв тимчасову величину метра, тоді ж були виготовлені перші прототипи метра. «Справжній і остаточний метр» (трохи змінений у порівнянні з початковим) був введений в 1799 році.

Під час Терору, який тривав з вересня 1793 до липня 1794 року, Борда віддалився в свій родовий маєток, де відновив роботу з метричною системою.

У 1795 році Борда став членом Бюро довгот (фр. Bureau des Longitudes).

Жан-Шарль де Борда помер 19 лютого 1799 року, у віці 65 років, в Парижі.

• Ім'я Жана-Шарля де Борда записане на Ейфелевій вежі в числі 72 імен великих французьких учених.

Так само його ім'ям названі:

• Загально-технологічний ліцей Борда в Даксі (фр. Lycée général et technologique de Borda);
• Військово-морська академія в Ланвеоку (L'École Navale);
• Кратер на видимій стороні Місяця;
• Відкритий П. Дюпуї і Ф. Марешалем 29 серпня 1997 астероїд номер 175726 носить ім'я Борда, як і обсерваторія в його рідному місті Дакс;
• У Парижі є невелика вулиця Борда (фр. Rue Borda), поряд з Національною консерваторією мистецтв і ремесел.
• П'ять кораблів Французького військово-морського флоту носили ім'я Борда:

1. 10-гарматний бриг (1834–1849).
2. 110-гарматний вітрильний лінійний корабель (1807–1884).
3. 120-гарматний вітрильний лінійний корабель (1849–1891).
4. 90-гарматний швидкісний парусно-паровИй лінійний корабель (1864–1889).
5. Гідрографічне і океанографічне науково-дослідне судно «Борда» перебуває на службі Департаменту військово-морського флоту Франції з 14 листопада 1986

1. Borda, Jean Charles. Anhang zu allen deutschen Ausgaben von Logarithmen-Tafeln, enthaltend zwei Hülfstafeln zur Berechnung eilfstelliger Logarithmen zu gegebenen Zahlen und umgekehrt zur Auffindung der Zahlen aus eilfstelligen Logarithmen. Nach Borda's Anhang erweitert und in die gewohnte Ordnung der siebenstelligen Tafeln gebracht von A. Steinhauser. — Wien, 1857. — 47 с.
2. Carte réduite d'une partie de l'Océan Atlantique ou occidental / par Mrs. Verdun de la Crenne, Jean René Antoine, marquis de, Borda, Jean Charles de, Pingré, Alexandre Guy; divisé et gravé au burin par Petit, Sculp. — Paris, 1775. — map.
3. Carte réduite des îles Antilles: au nord du 13me. degré de latitude ; Carte réduite des debouquements de St. Domingue / par Mrs. Verdun de la Crenne, Jean René Antoine, marquis de, Borda, Jean Charles de, Pingré, Alexandre Guy; divisé et gravé au burin par Petit, Sculp. — [Paris: s.n.], 1775. — 2 maps.
4. Borda, Jean Charles. Description et usage du cercle de réflexion: avec différentes méthodes pour calculer les observations nautiques. — Paris: F. Didot, an 11 (1802). — 89, 33 c.: ил.
5. Grundlagen des dezimalen metrischen systems; oder Messung des meridianbogens zwischen den breiten von Dünkirchen und Barcelona, ausgeführt im jahre 1792 und in den folgenden, von Méchain und Delambre. Redigiert von Delambre … Aus den Abhandlungen des Instituts. Mit 2 tafeln. Paris … Januar 1806. Juli 1807. November 1810 / Delambre, Jean Baptiste Joseph, Borda, Jean-Charles de, Cassini, Jean-Dominique; In auswahl übersetzt und hrsg. von dr. Walter Block. — Leipzig, W. Engelmann, 1911. — 200 с.
6. Borda, Jean Charles. Mémoire sur la courbe décrite par les boulets et les bombes en ayant égard à la résistance de l'air, etc. [Extracted from the «Mémoires de l'Académie royale des sciences» for 1769.]. — Paris, 1846. — 31 с.
7. Borda, Jean Charles. Tables trigonométriques décimales, ou Tables des logarithmes des sinus, sécantes et tangentes, suivant la division du quart de cercle en 100 degrés … précédées de la table des logarithmes des nombres depuis dix mille jusqu’à cent mille, et de plusieurs tables subsidiaires: calculées par Ch. Borda, revues, augmentées et publiées par J. B. J. Delambre. — Paris, an IX [1801]. — 120 с.
8. Crenne, Jean R. De Verdun De La; Borda, Jean Charles De and Pingre, Alexandre Gu. Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l'Europe, de l'Afrique et de l'Amérique; pour vérifier l'utilité de plusieurs méthodes et instrumens, servant à déterminer la latitude & la longitude, tant du vaisseau que des côtes, isles & écueils qu'on reconnoît: suivi de recherches pour rectifier les cartes hydrographiques. — Paris, Imprimérie royale, 1778. — 2 vol.

• Формула Борда-Карно

• Bougainville, Louis Antoine de, Count. Institut national. Funérailles du citoyen Borda. [A funeral address]. — Paris, [1799].
• Mascart, Jean. La vie et les travaux du chevalier Jean-Charles de Borda (1733–1799). Épisodes de la vie scientifique au XVIIIe siècle. — Lyon; Paris, 1919. — 821 с.
• Traimond, Pierre. Jean-Charles de Borda (1733–1799), ou, Le système métrique. — Paris: Harmattan, 2006. — 207 с.

• Jean Charles de Borda (фр.)
• Жан-Шарль Борда (рос.)