Жаїр да Роза Пінто

Жаїр да Роза Пінто (порт. Jair Rosa Pinto, 21 березня 1921, Куатіс — 28 липня 2005, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за клуби «Васко да Гама», «Палмейрас» та «Сантус», а також національну збірну Бразилії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Жаїр
Особисті дані
Повне ім'я Жаїр да Роза Пінто
Народження 21 березня 1921(1921-03-21)[1]
  Куатісd, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Смерть 28 липня 2005(2005-07-28) (84 роки)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 168 см
Вага 68 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1936—1937
1937—1938		 «Васко да Гама»
«Барра Манса»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1938—1943 «Мадурейра»  ? (?)
1943—1946 «Васко да Гама» 71 (27)
1947—1949 «Фламенго» 87 (62)
1949—1955 «Палмейрас» 241 (71)
1956—1960 «Сантус» 196 (34)
1961—1962 «Сан-Паулу» 31 (2)
1962—1963 «Понте-Прета»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1940—1956 Бразилія 39 (22)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1963 «Сан-Паулу»
? «Жувентус» (Сан-Паулу)
? «Понте-Прета»
1971—1972 «Віторія» (Салвадор)
1975 «Флуміненсе»
? «Оларія»
? «Сантус»
? «Мадурейра»
? «Палмейрас»
? «Гуарані» (Асунсьйон)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Переможець Ліги Каріока. Триразовий переможець Ліги Пауліста. У складі збірної — дворазовий володар Кубка Ріу-Бранку, переможець чемпіонату Південної Америки.

Клубна кар'єра

Народився 21 березня 1921 року в Куатіс. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Васко да Гама» та «Барра Манса».

У дорослому футболі дебютував 1938 року виступами за команду «Мадурейра», в якій провів п'ять сезонів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Васко да Гама», до складу якого приєднався 1943 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Васко да Гама», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Васко да Гама» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,38 голу за гру першості.

Протягом 1947—1949 років захищав кольори «Фламенго».

1949 року уклав контракт з клубом «Палмейрас», у складі якого провів наступні шість років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Палмейраса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

З 1956 року чотири сезони захищав кольори клубу «Сантус». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».

Протягом 1961—1962 років захищав кольори команди «Сан-Паулу».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Понте-Прета», за команду якого виступав протягом 1962—1963 років.

Виступи за збірну

1940 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 39 матчів, забивши 22 голи[2].

У складі збірної був учасником чотирьох чемпіонатів Південної Америки: 1945 року у Чилі[3], 1946 року в Аргентині[4], 1949 року у Бразилії[5], 1956 року в Уругваї[6].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії, де разом з командою здобув «срібло», зігравши з Мексикою (4-0)[7], Югославією (2-0)[8], Швецією (7-1)[9], Іспанією (6-1)[10] і Уругваєм (1-2)[11]. Забив 3 м'ячі.

Інцидент з Хосе Саломоном

1946 року став формальним винуватцем погіршення аргентино-бразильських відносин. Доля переможця тогорічного чемпіонату Південної Америки, вирішувалася в останній грі турніру, в якій бразильці грали проти господарів змагання, збірна Аргентини, і у випадку перемоги змінили б їх на чолі підсумкової турнірної таблиці. На тридцятій хвилині гри за рахунку 0:0 Жаїр у боротьбі за м'яч стрибнув у ноги капітанові аргентинців Хосе Саломону, зламавши йому великогомілкову і малогомілкову кістки. Епізод спричинив штовханину між гравцями обох команд, а також масове вибігання на поле аргентинських уболівальників, які переповнили стадіон «Монументаль». Команди під захистом поліції були виведені до роздягалень, а коли порядок на стадіоні було поновлено, повернулися на поле і дограли матч, перемогу в якому завдяки дублю Норберто Мендеса святкували аргентинці. Інцидент мав негативні наслідки не лише для здоров'я і кар'єри Саломона, яку травма по суті завершила, але й для відносин між країнами. Зокрема їх футбольні збірні протягом наступного десятиріччя не провели між собою жодної гри, у тому числі почергово відмовляючись від участі у чемпіонатах Південної Америки протягом другої половини 1940-х і першої половини 1950-х років[12].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1963 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сан-Паулу».

1971 року став головним тренером команди «Віторія» (Салвадор), тренував команду з Салвадора один рік.

Згодом очолював тренерські штаби клубів «Флуміненсе», «Сантус», «Палмейрас».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Жувентус» (Сан-Паулу), «Понте-Прета», «Оларія» та «Мадурейра».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Гуарані» (Асунсьйон).

Помер 28 липня 2005 року на 85-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення

Командні
«Васко да Гама»: 1945
«Палмейрас»: 1950
«Сантус»: 1956, 1958

Особисті

Примітки
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Jair Football Player Statistics. 11v11.com (англ.).
  3. rsssf: Copa América 1945
  4. rsssf: Copa América 1946
  5. rsssf: Copa América 1949
  6. rsssf: Copa América 1956
  7. 1950 FIFA World Cup Brazil ™ - Matches - Brazil - Mexico. FIFA.com (англ.).
  8. 1950 FIFA World Cup Brazil ™ - Matches - Brazil - Yugoslavia. FIFA.com (англ.).
  9. 1950 FIFA World Cup Brazil ™ - Matches - Brazil - Sweden. FIFA.com (англ.).
  10. 1950 FIFA World Cup Brazil ™ - Matches - Brazil - Spain. FIFA.com (англ.).
  11. 1950 FIFA World Cup Brazil ™ - Matches - Uruguay - Brazil. FIFA.com (англ.).
  12. Анатомія найбільшого футбольного суперництва (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.