Жденієво

Розташоване над річкою Жденівкою, за 26 км від залізничної станції Воловець та 15 км від траси Київ — Чоп, на висоті 542 метрів над рівнем моря, при підніжжі Вододільного хребта. У селищі Кочилівський потік впадає у річку Жденівку.

Перепис (*) або оцінка чисельності населення:[2]

Селище, як усе Закарпаття, було частиною Угорського королівства і більшість населення були русини. Після Першої світової війни у 1919 році Закарпаття відійшло до Чехословаччини. У 1945 році Жденієво відійшло до Радянського Союзу у складі УРСР.

У писемних джерелах Жденеве згадується за XVII століття. Воно тоді нале­жало до Чинадієвської домінії і було власністю сім'ї Бручинич. В селі мешкало кілька сімей вільних селян і 11 сімей кріпаків, які були цілком розорені. За да­ними перепису 1691 року, у селі було всього 2 воли і 2 корови. За народними переказами, першими мешканцями Жденевого були кріпаки-втікачі з Прикарпаття. Вони оселились спочатку на тій частині села, яка тепер носить назву Котельниця, а згодом почали заселяти долину р. Жденівки.

Після визвольної війни угорського народу 1703—1711 pp. село з 1728 року стало власністю австрійських магнатів Шенборнів і було підпорядковано нижньоверецькій економії. Граф Шенборн відкрив у селі лісну управу, збудував кілька кам'яних будівель, у тому числі двоповерховий будинок на зразок замку.

В селі до наших днів збереглися два кам'яні будинки, споруджені у XVIII сто­літті. Домінія Шенборна тримала тут свого службовця, який разом з лісовою управою доглядав за веденням лісового господарства, Використовуючи працю кріпаків і дешеву водну енергію, граф Шенборн у 1765 році збудував великий тартак в селі Збинах — за З км від Жденевого, на якому водяне колесо застосовувалось як двигун. На ньому працювали селяни Жденевого.

В кінці XVIII століття на околиці Жденевого розширюються лісорозробки. У Жденівському лісництві вироблялися дранки, дошки, крокви, лати, бочки для вина. У 1804 році в лісництві бондарі виготовили для вина 2259 бочок, а в 1818 році на тартаку було розпилено 3758 дошок, 450 лат та 470 кроков.

В 1840—1843 pp. у Жденевому почав діяти невеликий лісопильний завод, а з 1889 року — велика парова лісопильня, яка виділялась технічною оснащеністю і обсягом продукції. В 1894 році тут було випущено продукції на 300 тис. форинтів, а кількість переробленої деревини досягала 25 тис. кубічних метрів. На підприєм­стві працювало 147 робітників. Одночасно ділянки лісу орендувалися багачами.

Ждеиівське деревообробне підприємство було обладнане передовою для того часу технікою. Пили та інші металеві вироби і матеріали постачали Шелестівський та Тур'є-Реметівський заводи. Машини для виробництва фанери завозилися з Австрії. У Жденівському лісництві працювали робітники з німецьких колоністів та місцевого населення. Колоністи одержували за свою роботу гроші, а селяни пра­цювали безплатно, відбуваючи панщину. В 1835 році лісництво виплатило робітникам 1200 форинтів, у тому числі тим, хто працював на пилорамі, — 300 форинтів, і на маишнах, що виробляли дранку і фанеру, — 900 форинтів.

Деревообробні підприємства приносили управлінню домінії Шенборна великі прибутки. У 1835 році тільки від Жденівського лісництва за продані дошки, лати, дранку і дрова було одержано 11 тис. форинтів 20 крейцерів та за фанеру 12 тис. форинтів. Управителі по-хижацькому винищували ліс і сплавляли його в Європу та використовували в соляній, галуновій, поташній, горілчаній промисловостях. Звичайно, такі методи експлуатації лісних багатств диктувалися відсталими феодально-кріпосницькими відносинами, що панували на Закарпатті до середини XIX століття, коли було скасовано кріпацтво.

Становище робітників лісної управи Жденевого було тяжким. Вони працювали по 12-14 годин на добу. Відсутність будь-якого законодавства, що гарантувало б їх права, давало можливість власникам тартака жорстоко експлуатувати і чинити сваволю та насильство над робітниками. Робітники та селяни, які працювали в Жденівському лісництві, скаржилися в 1835 році, що їх примушують виконувати най­тяжчі роботи, під час яких трапляється багато нещасних випадків. «Ми виносимо,- писали вони, — до тартака дерево до 6 сажнів довжини і 36 цолів товщиною. Під час цього з нас 60 чоловік залишилися на місці мертвими, багато залишилися пошкодженими, а 20 зовсім каліками». В іншій скарзі зазначено про те, що під час будів­ництва одного моста загинуло 14 чоловік і стали каліками 16.

Коли у 1848—1849 pp. в Угорщині відбулася буржуазна революція і було ска­совано панщину, населення Жденевого, розповідає народний переказ, розкладало на горах великі вогнища і спалювало та закопувало панське знаряддя, яким працювали за панщини.

Церква св. Миколи Чудотворця. 1918.

За переказом, назва села походить від імені першого поселенця Жденька. У 1692 р. згадують стару дерев'яну церкву і філії в Збинах та Щербовці.

У 1733 р. в селі стояла дерев'яна церква св. Миколи з одним дзвоном. У 1881 р. знову йдеться про дерев'яну церкву.

Як розповідає Михайло Іванович Тидір (1918 р. н.), теперішню муровану базилічну церкву збудували з 1904 по 1918 р. на церковній землі, що називалася «Гробище». Спорудженням займалися майстри-італійці, а найактивнішими помічниками з місцевих людей були І. Русин, І. Тидір, П. Попелич та інші. Гроші на будівництво збирали всі селяни, окремий внесок зробили працівники лісового господарства. Найбільше пожертвували заможні родини Попеличів, Богутів, Кубашів, Русинів, Андрій та Степан Арендацькі. Кураторами в той час були М. Попелич та Ф. Яртим, а першим священиком у новозбу-дованій церкві став угорець о. А. Шимшон. Після нього служили о. І. Ревтій, о. М. Фельбаба, о. С. Григорович, о. Іваницький. Іконостас зробив І. Русин, а ікони малювали в Будапешті.

Дзвіницею служить вежа церкви. Найбільший дзвін подарували Арендацький і Панасович. До купівлі дзвонів був причетний також Янош Генцьо.

Церкву кілька разів ремонтували, останній ремонт відбувся в 1982 р. за священика Іваницького та кураторів М. Щербея та В. Богута. На території, де споруджено цех заводу «Електрон», давніше стояла каплиця.

Чому варто обрати відпочинок у Жденієво? Наведемо декілька аргументів:

- Практично ціле літо цвітуть цілющі карпатські трави –іван-чай, чебрець, ісландський мох, звіробій та багато інших, ростуть ягоди — чорниця, малина, ожина… Для шанувальників природи та любителів запашного карпатського чаю завжди є можливість поєднання приємного з корисним, і помилувавшись гірською природою, назбирати духмяний букетик різнотрав'я. Ну й звісно білі гриби.

- Популярними у гостей селища Жденієво є велосипедні прогулянки по маршрутах різної складності та довжини. В селищі діють кілька пунктів прокату велосипедів та спорядження.

- Неподалік від селища знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Бузок. Статус надано з метою збереження місць зростання рідкісного ендемічного виду — бузку угорського, занесеного до Червоної книги України. Зростає серед вільхи сірої з домішкою ясена звичайного, горобини звичайної та явора. У підліску — бруслина європейська, жимолость пухнаста, крушина ламка, верба козяча. У трав'яному покриві трапляються калюжниця болотна, гадючник в'язолистий, осока трясучкоподібна, чемериця біла, паслін солодко-гіркий та інші види.

- Кожен, хто побував у Жденієво, повинен відвідати вершину Високий Камінь, яка є ботанічною пам'яткою природи. Це унікальне місце, де на висоті 840 метрів зустрічаються реліктові зарослі скельного дуба, липи широколистої та сосни чорної. Де-не-де зустрічаються кущі ягід агрусу та порічок.

- Функціонує гірськолижний бугельний підйомник в урочищі Тирсовати. Протяжність трасси 800 м.

- Для любителів рибалки в Карпатах є можливість провести час за улюбленою справою, порибалити в місцевій річці або приватних водоймах.

- Денні пішохідні походи в Карпати на гору Пікуй та гору та Високий камінь, можливість організації походів з ночівлею в горах з усім необхідним спорядженням, для родин з дітьми або літніх людей можна неквапливо прогулятися нескладними маршрутами довколишніми лісами.

- Активний туризм — якщо хочеться гайнути на кілька днів до лісу, можна замовити організацію туристичного походу чи орендувати спорядження (намети, спальні мішки, посуд тощо) за помірними цінами. Такий вид відпочинку підійде для великих компаній та корпоративних груп.

- Спорт — тенісний корт та футбольне поле в селищі Жденієво стануть в пригоді для любителів активного спортивного відпочинку. У селі знаходиться флорбольна команда Chosen

В селищі народився Сідак Василь Васильович — різьбяр по дереву, майстер народної творчості, лауреат Шевченківської премії.

- ботанічний заказник місцевого значення Бузок.

- вершина Високий Камінь, яка є ботанічною пам'яткою природи.

• Жденієво — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• Відпочинок у Карпатах у приватному секторі — смт. Жденієво. Сільський зелений туризм. Агротуризм. Екотуризм.
• Смт Жденієво // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Хата у Карпатах: відпочинок у Карпатах — Жденієво
• Відпочинок в смт. Жденієво
• Як доїхати до смт. Жденієво
• Жденієво — 7 аргументів, що б обрати літній відпочинок