Желіба Володимир Іванович
Володимир Іванович Желіба (24 лютого 1934, село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — 21 жовтня 2013[2]) — радянський і український політичний діяч, дипломат. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 р. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.
| Желіба Володимир Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 лютого 1934 село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область |
| Помер | 21 жовтня 2013 (79 років) |
| Країна |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Alma mater | Академія суспільних наук при ЦК КПРС і Уманський сільськогосподарський інститут (1957) |
| Посада | Народний депутат України[1] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    Орден «За заслуги» ІІІ ступеня |
Освіта
У 1952 — вступив до Уманського сільськогосподарського інституту. Закінчив:
- Уманський сільськогосподарський інститут імені О. М. Горького (1957).
- Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1980).
Кар'єра
З червня 1957 року — агроном-ентомолог Тростянецької МТС Заложцівського району Тернопільської області.
З червня 1958 року — головний агроном, начальник районної сільськогосподарської інспекції у Заложцівському районі.
З квітня 1961 року — головний державний інспектор по закупівлі у Заложцівському районі Тернопільської області.
З квітня 1962 року — 2-й секретар Заложцівського районного комітету КПУ; заступник секретаря парткому колгоспно-радгоспного управління.
З травня 1963 року — інструктор, консультант відділу організаційно-партійної роботи, інспектор ЦК КПУ.
З листопада 1971 по 1973 рік — 1-й заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих.
З квітня 1973 по 1978 рік — секретар Чернігівського обласного комітету Компартії України.
З вересня 1978 по 1980 рік — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
З березня 1980 року — голова виконкому Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.
З 6 квітня 1990 року — голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.
З 4 березня 1990 року — Народний депутат України 1-го скликання
З лютого 1991 по лютий 1992 — сумістив посаду голови Кіровоградської обласної Ради та голови Кіровоградського облвиконкому.
З лютого 1992 року — член комісії ВР України з питань розвитку місцевого самоврядування.
З березня 1992 по січень 1998 — Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь[3][4].
З квітня 1998 — радник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Нагороди
- два ордени Трудового Червоного Прапора (1974, 1976)
- орден «Знак Пошани» (1971)
- орден Дружби народів (1984)
- орден «За заслуги» 3-го ст. (.06.1997)[5]
- почесна грамота Кабінету Міністрів України (.02.2004)[6]
- медалі
Див. також
Література
- В. М. Матвієнко. Желіба Володимир Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
Примітки
- http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- Пішов з життя один із колишніх керівників області Володимир Іванович Желіба. Кіровоградська ОДА. Процитовано 31 серпня 2020.
- Указ Президента України від 4 березня 1993 року № 74/93 «Про присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»
- Указ Президента України від 3 січня 1998 року № 1/98 «Про звільнення В. Желіби з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь»
- Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2004 року № 206 «Про нагородження Желіби В.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».