Жермен Катанга

Жерм́ен Катанга (фр. Germain Katanga, нар. 28 квітня 1978(19780428)[1], Мамбаса, Східна Провінція, Заїр, Сімба[1]) — колишній лідер Фронту Патріотичного Опору Ітурі (FRPI).[2] 17 жовтня 2007, конгська влада видала його Міжнародному кримінальному суду, задля звинувачення за шістьма пунктами звинувачення у воєнних злочинах і трьома пунктами звинувачення у злочинах проти людяності.[1][3] Звинувачення включають вбивство, сексуальне рабство та використання дітей, молодших за 15 років, для активної участі в бойових діях.[3]

Жермен Катанга
Germain Katanga
Прізвисько Сімба
Народився 28 квітня 1978(1978-04-28) (43 роки)
Мамбаса, Східна Провінція,  Заїр
Країна  Заїр
 ДР Конго
Діяльність політик, військовослужбовець
Відомий завдяки засуджений Міжнародним кримінальним судом за звинуваченням у воєнних злочинах та злочинах проти людяності
Знання мов Ngitid і французька
Військове звання генерал

7 березня 2014 Міжнародний кримінальний суд визнав Катангу винним у п'яти воєнних злочинах та злочинах проти людяності, основною подією обвинувачення була різанина у лютого 2003 року в селі Богор в Демократичній Республіці Конго.[4]

Молодість та сім'я

Катанга народився 28 квітня 1978 року в Мамбасу,[1] Східна Провінція, на північному сході Заїру (сучасна територія Демократичної Республіки Конго). Вважається, що він належить до нгітської етнічної групи.[1] Одружений на Деніз Катанг, має двох дітей.[1]

Фронт Патріотичного Опору Ітурі
Розташування Ітурі на карті Демократичної Республіки Конго

На початку 2003 Катанга стає старшим командиром Фронту Патріотичного Опору Ітурі[2] — мілітариської групи, яка брала участь в Ітурійському конфлікті. 24 лютого 2003, Катанга нібито організував напад на село Богор, в якому повстанці під його командуванням пішли на «невибіркові смертельні веселощі»,[2] загинуло щонайменше 200 цивільних, кімнати в'язниці були заповнені трупами та зґвалтованими жінками та дівчатками.[1] Катанга також обвинувачувався у допомозі організації інших злочинів, в тому числі вбивства більш як 1200 цивільних осіб при нападі на Nyakunde Hospital у вересні 2002 року.[5]

11 грудня 2004 Катанга став одним з шести колишніх керівників міліції, яких призначили на посади у Збройні Сили Демократичної Республіки Конго в рамках мирного процесу.[2][5][6]

Був заарештований владою Конго на початку березня 2005[2] у зв'язку з вбивством дев'яти миротворців Організації Об'єднаний Націй в Ітурі 25 лютого 2005.[7][8] Він не перебував під вартою до передачі Міжнародному кримінальному суду у жовтні 2007.[7] 1 листопада 2005 Рада Безпеки ООН ввела заборону на поїздки та заморозила рахунки Катанги за порушення ембарго на постачання зброї.[9]

Процес у Міжнародному Кримінальному Суді

2 липня 2007 Палата попереднього провадження Міжнародного Кримінального Суду, вирішивши, що наявні достатні підстави вважати Катангу винним у вчинені воєнних злочинів та злочинів проти людяності під час нападу на Богор видала запечатаний ордер на його арешт.[1] Йому було висунене звинувачення, яке складалось із шести пунктів звинувачення у воєнних злочинах (умисне вбивство, нелюдське та жорстоко поводження, використання дітей у віці до п'ятнадцяти років у активних військових діях, сексуальне рабство, напади на цивільних та грабежі) та трьох пунктах звинувачення у злочинах проти людяності (вбивство, нелюдські дії та сексуальне рабство).[1]

17 жовтня 2007 влада Конго видала Катангу Міжнародному Кримінальному Суду.[3] Він був доставлений в ізолятор суду в Гаазі. Катанга був другою людиною, яку добровільно видали суду з моменту його створення у 2002.[10]

У лютому 2008 ще один підозрюваний у нападі на Богот, Метью Нгуджоло Чуі, був виданий суду[11] та мав постати перед судом спільно з Катангою.[12] Попередні слухання розпочались 27 червня 2008 та закінчились 26 вересня 2008 передачею частини звинувачень до Судової палати Суду.

Судовий процес розпочався 24 листопада 2009 року.

Вирок

7 березня 2014 Міжнародний Кримінальний Суд визнав винним Жермена Катангу у п'яти злочинах проти людяності та воєнних злочинах під час різанини у лютому 2003 в селі Богор, Демократична Республіка Конґо.[4][13]

В результаті різанини загинуло близько 200 цивільних, багато жінок було зґвалтовано та залучено до сексуального рабства. Катанга спочатку висувались звинувачення як непрямому співучаснику, однак пізніше він був визнаний винним у прямій співучасті. Суддя Христина ван ден Вінгарт, в окремій думці до вироку, зазначила, що цей процес є порушенням прав Катанги.[14] Суд виправдав його за звинуваченням у сексуальному рабстві та використанні дітей-солдат у зв'язку з відсутність недостатньою доведеністю, зазначивши, що подібні злочини були можливими.[4][13] Суд навів докази того, що Катанга займався постачанням зброї міліції, тим самим «підсилюючи ударну здатність міліції»[14].

Інший обвинувачений, Метью Нгуджоло Чуі, був виправданий за аналогічними звинуваченнями у грудні 2012 за відсутністю доказів.[13][15] Хоча початково Катангу та Чуі мали постати перед судом разом, у листопаді 2012 МКС розділив їх справи, аби дозволити прокурору зібрати більше доказів проти Катанги.[16]

На окремому судовому засіданні Катанга був засуджений на строк до 30 років позбавлення волі. Прокурори та адвокати мають 30 днів на подачі апеляції.

Посилання
  1. Міжнародний кримінальний суд (2 липня 2007). Ордери на арешт Жермена Катанги (PDF 202 KB). Процитовано 10 березня 2014.(англ.)
  2. Міжнародний кримінальний суд (19 жовтня 2007). Заява Фату Бенсуда, заступника прокурора Міжнародного кримінального суду під час прес-конференції щодо арешту Жермена Катанги Архівовано 28 жовтня 2007 у Wayback Machine.. Процитовано 21 жовтня 2007.(англ.)
  3. Міжнародний кримінальний суд (18 жовтня 2007). Другий арешт: Жермен Катанга переданий у розпорядження МКС Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.. Процитовано 21 жовтня 2007.(англ.)
  4. Жермен Катанга: військовий злочинець, жорстокий воєначальник, який тероризував Демократичну Республіку Конго, The Independent, 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014 (англ.)
  5. Г'юман Райтс Вотч (14 січея 2005). Д. Р. Конг: У армію не можна призначати військових злочинців. Процитовано 21 жовтня 2007.
  6. Франс Прес(21 жовтня 2007). Конголезький польовий командир, постане перед МКС у понеділок. Процитовано 21 жовтня 2007.
  7. Майк Кордер (22 жовтня 2007). Військових злочинців Конго підозрює Гаага. Associated Press. Процитовано 13 листопада 2007. Архівовано 9 червня 2007 у Archive.is
  8. Суд (9 листопада 2007). Жермен Катанга Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.. Процитовано 13 листопада 2007.
  9. Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 1533 (2004) відносно Демократичної Республіки Конго (7 листопада 2007). Список осіб і організацій, що підпадають під дію заходів, передбачених у пунктах 13 та 15 резолюції 1596 (2005) Ради БезпекиPDF (52.3 KB). Процитовано 23 листопада 2007.
  10. Ройтерс (19 жовтня 2007). МКС прагне арешту після видачі підозрюваного. Процитовано 21 жовтня 2007.(англ.)
  11. Міжнародний Кримінальний Суд (7 лютого 2008). Третій затриманий для Міжнародного Кримінального Суду: Метью Нгуджоло Чуі Архівовано 23 червня 2007 у Wayback Machine.. Процитовано 9 лютого 2008.(англ.)
  12. Міжнародний Кримінальний Суд (10 березня 2008). Рішення про об'єднання справ проти Жермена Катанги та Метью Нгуджоло ЧуіPDF (527 KB). Процитовано 10 March 2008.(англ.)
  13. Засуджені Міжнародним Кримінальним Судом диктатори Конго[недоступне посилання з серпня 2019], Голос Америки, 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014
  14. Жермен Катанга визнаний винним у вбивствах, грабежах та різанині в Конго, The Guardian, 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014
  15. Воєначальник Конго був засуджений МКС, BBC News, 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014
  16. МКС визнав Катангу співучасником злочинів у Конго, Deutsche Welle, 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.