Жермен Пілон

Жермен Пілон ще тільки починав навчатися скульптурі, коли Франциска І змінив Генріх ІІ. Франциск І, пристрасний шанувальник і знавець мистецтв, що схилявся перед італійським Відродженням, і його сестра Маргарита Наваррська, покровителька поетів, сприяли процвітанню того, що зараз зветься французьким Ренесансом. Париж став центром впливу на інтелектуальне життя більшості країн Європи.

В 1547 році Франциск І помер, а спадкоємець Генріх ІІ не розділяв його ренесансні спрямування. Для цього були об'єктивні причини: феодальна криза, протиріччя віри, залишки феодального сепаратизму вилилися в релігійні війни. Змінюється й світогляд представників мистецтва. Поступово земне життя втрачає свою красу й радість, підмінюється думками про таємничий загробний світ.

Події у Франції вплинули й на творчість Пілона. Досить згадати, що він створив один із шедеврів пізньої ґотичної скульптури – релігійну за духом «Скорбну Мадонну». Але Пілону був далекий аскетизм, відмова від життєвих благ. Коли був недостатній попит на скульптуру, він зміг одержувати блага з інших джерел. Пілон на певний час «забув» про свою релігійну приналежність.

У те лихоліття люди шукали опори аж ніяк не в прекрасному. Мистецтво стрімко занепадало. Всупереч усьому кар'єра Пілона була успішною, навіть блискучою. Честолюбний, завзятий, розважливий, він уміло домагався поставлених цілей.

Ім'я двадцятилітнього Жермена вже згадується в документах паризької корпорації ювелірів. Тут він працював модельєром, хоча швидше за все вчителем був батько. У його майстерні він і одержав професійні навички.

Приблизно в цей самий час Пілон влаштовується на службу до двору підсобним майстром-скульптором. Жермен працює в П'єра Бонтана, що виконує прикрасу гробниці Франциска І. Бонтан був своєрідним скульптором і, безсумнівно, вплинув на творчість Пілона. У гробниці Пілону приписується скульптура Купідона, що тримає перевернений смолоскип.

Через два роки для саду у Фонтенбло, заснованого Марією Стюарт, Пілон вирізує з дерева фігури Меркурія, Марса, Венери і Юнони. У той же час він продовжував співробітництво з ювелірною корпорацією, виконуючи невеликі замовлення. Відомо також, що поряд з іншими декораторами він працював над прикрасою Парижа до в'їзду нового короля Карла ІХ, створюючи скульптури для двох арок на мосту Нотр-Дам.

Певну змістовну роль несуть чотири барельєфи з білого мармуру, розташованих по сторонах цоколя композиції, що алегорично зображують Віру, Надію, Милосердя й Добрі діяння. Тут Пілон виступає як великий майстер барельєфа. Скульптора в них захоплює конкретність, життєвість образів. Майстер прагне до повного розкриття вигляду людини, свого сучасника.

У старому бенедиктинському абатстві, у Мане в церкві Нотр-Дам де ла Кутюр перебуває один із найкращих здобутків Пілона – біломармурова статуя Богоматері з дитиною. Вона передбачалася для прикраси головного вівтаря каплиці в абатстві Сен-Дені.

Діва Марія стоїть у природній позі з дитиною Ісусом на руках. Скульптура дуже зворушлива. Обличчя Марії відсторонене від усього земного й суєтного. Вона напрочуд природна у своєму горі, знаючи про трагічну долю того, хто спочиває в неї на руках.

У своїх зрілих здобутках Пілон, що домігся впливу при дворі, звільняє скульптуру від підлеглої декоративної ролі в архітектурному ансамблі. З власної волі архітектор уникає пишності й помпезності, працюючи над гробницями кардинала Рене де Бірага (1583-1585) і Валентини Бальбіані (1583). Бронзова статуя кардинала відтворює образ людини розумної, але грубої й деспотичної. Навіть молитва не пом'якшує вираз його обличчя. Однак не може не зворушувати реалістична глибина образів всесильного кардинала і його дружини Валентини Бальбіані.

Це одна із найкращих скульптур XVI століття. Ретельно пророблені найдрібніші деталі, відчувається різка й упевнена рука майстра, який досяг досконалості.

Пілон створив реалістичні за своєю суттю портрети людей, що жили в XVI столітті й продемонстрував тут свою високу майстерність.

Так, у портреті Генріха ІІ, увінчаного лавром, у залізному панцирі, з кольє ордена Сен-Мішеля на грудях – важливість і значущість. Скульпторові вдається додати правильному обличчю відтінок награної лагідності й спокою. Досить ретельно виконані деталі, прикраси, складки, пещені борода й вуси. Відчувається холодний, деспотичний характер короля.

У погрудді Карла ІХ кожен помітить нерішучість і нещирість. Непокрита голова, гостра борідка, прикрашений багатим різьбленим декором панцир, кольє й важкі складки манто, виснажене й спустошене обличчя.

А портрет вождя католиків Жана де Марвійе, єпископа Орлеанського, що в 1568 році став канцлером Франції, виконаний скрупульозно, можливо з посмертної маски. Закриті очі, загострені риси обличчя, що уже відзначені печаткою смерті.

Пілон показав світові повну й нещадну правду про королів, їх придворних, князів церкви. Помер Пілон в 1590 році.

• Сто великих скульпторов/ Авт.-сост. С.А. Мусский.- М.: Вече, 2002.- 480 ст.
• Всемирная история. Энциклопедия (книга6)/ Соавтор А.О. Чубарьян.- К.: Olma Media Group, 2008.- 238 ст.
• Большой энциклопедический словарь/ Авт.-сост. А.М. Прохоров.- М.: Советская энциклопедия, 1991.- 768 ст.

• Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• ПИЛОН Жермен
• Пилон (Pilon) Жермен
• Западноевропейская скульптура XII-XVIII веков