Жеґестів

Розташування
Попрад в околицях Жеґестова

Село розміщене на кордоні зі Словаччиною — на протилежному західному березі Попраду лежить село Сулин Пряшівського краю Старолюбовняського округу. На північ розташоване село Верхомля Велика, на схід — Злоцьке. Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку, при воєводській дорозі № 971 і при залізничній лінії № 96.

Історія

Село Жеґестів було закріпачене 26 липня 1575 році єпископом Франциском Красінським, хоча відповідно до тодішнього права мешканці ще на 20 років були звільнені від усіх сплат, чиншів і податків. До 1781 року село належало до маєтностей краківських єпископів, далі — австрійського цісаря. Уже в XVII ст. була зведена церква.

В 1846 р. Якуб Ігнацій Медвецький викупив землі в долині Щавного потоку довкола джерела мінеральної води і розпочав будівництво перших пансіонатів і лазень, більшість пацієнтів прибували зі Словаччини.

Урочисте відкриття цісарем залізниці Тарнів-Плавеч з перестанками Жеґестів і Жеґестів-Здрій 28 липня 1876 року спричинило подальший ріст курорту. Для залізниці довелося збудувати тунель у Жеґестові, під час будівництва в обвалі загинуло 126 будівельників, а тунель довелося прокласти в обхід небезпечної ділянки. Дарма що було чимало випадків каліцтв і загибелі та використання місцевого населення тільки для грубої фізичної праці, охочих до праці не бракувало, бо оплата забезпечувала безбідне існування родини на багато років наперед.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 1130 жителів села — 930 українців, 190 поляків і 10 євреїв.[2] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату (до неї належала також дочірня церква в селі Зубрик), була мурована в 1920 р. церква святого Архангела Михаїла, метрики велися з 1780 р.[3]

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. З тих, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла 67 були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[4], залишені були 42 українці (члени змішаних родин).

Пам'ятки
  • Численні пансіонати і санаторії

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 510 130 330 50
Жінки 521 135 288 98
Разом 1031 265 618 148

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жеґестів

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 89-90
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.