Живе Білорусь!

Хай живе Білорусь![1] (біл. Жыве Беларусь!, Žyvie Biełaruś!) — патріотичний заклик-девіз, спрямований на пробудження національно-громадянських почуттів, консолідацію народу Білорусі на захист свободи, незалежності своєї країни, рідної мови, всієї національної культури.[2]

Живе Білорусь!
Дата створення / заснування 1863
Держава  Білорусь
Мова твору або назви білоруська

Історія

Листівка «Хай живе Білоруська Народна Республіка. Герби білоруських воєводств» 1918—1920

Бере витоки від повстанського руху 1863—1864, діяльності його керівника Каліновського, нелегального пароля вільнюської революційної організації: «Люблю Білорусь. — Так взаємно»[2]. Остаточну ідейно-художню завершеність набуває у вірші Янка Купала «Це крик, що живе Білорусь» (19051907), варіюється і закріплюється в поетичних та публіцистичних творах багатьох інших письменників, ідеологів національного руху Білорусі[2]. В редакційній замітці «Нашої ниви» (1911, № 9—10) відмічалось:

Зростає білоруське національне рух, прокидаються до нового, власного життя забуті всіма жебрацькы білоруські села; прокидаються і починають дізнаватися своє національне ім'я наші містечка і міста. Пробуджується величезний кривицький простір рідних полів, луків і лісів, і в піснях народних поетів гримить, що «Живе Білорусь!».

Оригінальний текст (біл.)
Расьце беларускі нацыянальны рух, будзяцца да новага, уласнага жыцьця забытыя ўсімі ўбогія беларускія вёскі; будзяцца і пачынаюць пазнаваць свае нацыянальнае імя нашы мястэчкі і месты. Будзіцца аграмадны крывіцкі абшар родных гоняў, лугоў і лясоў, і ў песьнях народных песьняроў грымне, што «жыве Беларусь!».

Цей же заклик-девіз в модифікованому, розгорнутому вигляді — «Хай живе вільна Білорусь!» — Пролунав на Всебілоруському з'їзді 1917 року, набув поширення в суспільно-політичному житті Білоруської Народної Республіки, потім, в радянізованій формі, в БРСР («Хай живе Радянська Білорусь» та ін.)[2][3].

Саме «Живе Білорусь!» вперше зазвучало як політичний національний заклик в 1918 (виступ А. Балицького в Київському університеті, що А. Балицькому ставив у вину С. Вальфсон — «Наука на службі соцдемовської контрреволюції», 1931, С. 45), девіз застосовувався на зборах студентів в 1920-х роках у Празі, пізніше на громадських зборах в Парижі, Вільнюсі[4].

Після Другої Світової війни став помітним, невід'ємним елементом політичного і духовного життя білоруського еміграції. Під назвою «Живе Білорусь» виходили журнал, а пізніше так називалася періодика Білоруського визвольного руху (19571962, Англія США), бюлетень БЦР (19761986, Німеччина США). Сприяла покликом «Живе Білорусь!» у Західній Європі діяльність театральної білоруської трупи з цією самою назвою. Ця трупа їздила по Німеччині в 19441948 і сотні разів виступала як для білорусів, так і для небілорусів. Заклик «Живе Білорусь!» став стандартним для білоруських скаутів при обов'язковому офіційному скаутському поклику «Напоготові!». Організації молоді, студентські та громадські організації видали десятки жетонів, плакатів, листівок з написами «Живе Білорусь». Організація білорусько-американської молоді прикрасила літні майки написом «Живе Білорусь»[4].

У Білорусі відновлення, суспільна легітимність цього виразу була спричинена розвитком руху Білоруського народного фронту «Відродження», інших громадських організацій[2].

Під девізом «Живе Білорусь!» виходить «Народна газета» офіційне друковане видання парламенту Білорусі.

Після 2000

В сучасній Білорусі гасло використовується як патріотичне вітання. Воно, зокрема, стало одним із символів протестів проти режиму Лукашенка та підробки результатів виборів 2020 року.

Представники режиму Лукашенка ставляться до нього вкрай негативно. Так, у червні 2021 року МВС запропонувало прирівняти його до нацистської символіки[5].

Цікаві факти

  • Оскільки гасло тривалий час асоціювалось із опозиційною діяльністю, вже в наш час (2006—2014) траплялись випадки, коли міліціонери в протоколах затримання протестувальників, не маючи до них інших закидів, вписували заклик «Живе Білорусь» як «антидержавне гасло».

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.