Життя за життям

«Життя за життям» (англ. Life After Life) — дебютний фантастичний роман Кейт Аткінсон з серії «Todd Family» вперше була опублікована видавництвом «Little, Brown and Company»[1] 2 квітня 2013 р. Українською мовою її було перекладено та опубліковано у 2018 році видавництвом «Наш формат» (перекладач – Ярослава Стріха).

«Життя за життям»
Обкладинка видання українського мовою видавництва «Наш Формат»
Автор Кейт Аткінсон
Назва мовою оригіналу Life After Life
Країна  Велика Британія
Мова Английская
Серія Сім'я Тоддів (англ. Todd Family)
Жанр Альтернативна історія (фантастика)
Роман
Укр. видавництво Наш Формат
Видавництво Little, Brown and Company  США
Видано 2.04.2013
Видано українською 2018
Перекладач(і) Ярослава Стріха
Тип носія Тверда, матова
Сторінок 504
ISBN 978-617-7279-69-2
Наступний твір Руїни бога

Огляд книги

Жанр цього незвичайного твору можна умовно визначити як «альтернативна історична психологічна проза». Роман має незвичну структуру, яка багаторазово повторює час, щоб описати альтернативні можливі життя для свого головного персонажа – Урсули Тодд.

Все починається з того, що у листопаді 1930 року у кав’ярню Мюнхена входить дівчина, ховаючи в сумці старий та важкий службовий револьвер свого батька. Й вбиває з нього майбутнього фюрера. Або ні? «Урсула натисла на гачок. Запала темрява».

Незабаром після цього сюжет повертається до народження Урсули в 1910 році в будинку сім'ї Тоддів. Її пуповина загорнута навколо шиї. Сімейний лікар, доктор Фелловз, не може бути присутнім через сильний снігопад, і дитина Урсула помирає, коли ніхто не може знайти відповідну пару ножиць, щоб звільнити її. «Маленьке сердечко. Безпорадне маленьке сердечко шалено калатає. А тоді – зупинка, неждана, мовби падіння птаха. Один-єдиний постріл. Запала темрява». Але Урсула має ще один шанс, а історія їде іншим шляхом: на цей раз доктор Фелловз знаходиться поруч, він розв’язує пуповину, все закінчується добре і Урсула зможе зустріти свою першу весну.

Це приклад сюжетної лінії роману – є багато смертей або ситуацій, де смерть неминуча, але надається ще одне життя, ще один шанс і історія йде своєю чергою. У пізніших ітераціях свого життя Урсула знов вмирає, як дитина – потонувши у морі, або врятується від цього і вмирає, впавши з даху, коли намагається втримати падаючу ляльку. Є ще декілька послідовностей, коли вона стає жертвою іспанської епідемії грипу 1918 року, яка повторюється знову і знову, хоча Урсула вже має передбачення про це, і лише її четверта спроба запобігти зараженню грипом вдається.

Кожне з життів Урсули перенасичене нещасливими ситуаціями, вона постраждала від зґвалтування, вагітності та незаконного аборту, і, нарешті, потрапляє в пастку у вкрай репресивний шлюб і її вбиває образливий чоловік, коли вона намагається втекти. У подальшому житті вона запобігає цьому, будучи передчасно агресивною для майбутнього насильника. Між тим, вона також використовує свою напівм'яку пам'ять про попередні життя, щоб запобігти зґвалтуванню та вбивству розбещувачем дівчині-сусідки Ненсі, яка буде мати важливу роль у подальшому житті Урсули, створивши глибокі любовні стосунки з її братом Тедді, та стане головним героєм у продовженні «Руїни бога».

Що залишається незрозумілим, оскільки кожна з часових послідовностей закінчується "темрявою" та смертю Урсули і не показує, що слідує далі, – чи насправді всі ці життя дійсно відбувалися в об'єктивному світі або були лише суб'єктивно пережиті їй. Зокрема, чи її вбивство Адольфа Гітлера у 1930 році фактично призвело до зміни тимчасової шкали, коли нацисти не прийшли до влади в Німеччині. Або, можливо, отримали владу з іншим лідером, а Друга світова війна мала інший результат. Хоча в її втіленні 1967 року Урсула розмірковує з племінником про це «можливо, була» книга уникає дати чітку відповідь.

Відгуки та критика

  • «The Guardian» дав книзі позитивний відгук, визнаючи, що вона змогла передати як історичну зміну соціальних обставин Великої Британії ХХ століття, так конкретні подробиці щоденного життя героя, на додаток до задоволень, запропонованих форматом оповідання[2].
  • «Daily Telegraph» також відзначив це, назвавши роман найкращою книгою Кейт Аткінсон[3].
  • «The Independent» виявив, що центральний персонаж симпатичний читачам, та стверджував, що основним повідомленням книги є те, що Друга світова війна була запобіжна, і її не можна було допустити[4].

Нагороди

  • Роман отримав премію «Costa Book Awards» за 2013 рік[5][6], у тому ж році його було номіновано на премію «Women's Prize for Fiction»[7].
  • Британський «Waterstones» відзначив роман премією «Книга року» (Waterstones Book of the Year – 2013).
  • Книга отримала британську літературну нагороду «Walter Scott Prize» – 2014 р[8].
  • Роман було обрано однією з 10 найкращих книжок 2013 р. за версією «New York Times Book Review»[9].
  • Премія «ALA Notable lists» (Американська бібліотечна асоціація) – 2014 р.
  • Нагорода «The Tournament of Books» від онлайн-видання «The Morning News» (Zombie Selection and Finalist) – 2014 р.
  • Премія «Goodreads Choice Awards» за відгуками читачів у номінації «історична фантастика» (Historical Fiction) – 2013 р.
  • Нагорода «Andrew Carnegie Medals for Excellence in Fiction and Nonfiction» – 2014 р.
  • Щорічна премія «The South Bank Show» (Annual Award for Literature) – 2014 р.

Переклади українською

  • Кейт Аткінсон. Життя за життям / пер. Ярослава Стріха. — К.: Наш Формат, 2018. — 504 с. — ISBN 978-617-7279-69-2.

Примітки

  1. Life After Life by Kate Atkinson – Hachette Book Group. https://www.littlebrown.com/ (анг.).
  2. Clark, Alex (6 березня 2013). Life After Life by Kate Atkinson (review). The Guardian. Процитовано 27 листопада 2013.
  3. Brown, Helen (22 квітня 2013). Life After Life by Kate Atkinson (review). The Daily Telegraph (UK). Процитовано 27 листопада 2013.
  4. Hore, Rachel (9 березня 2013). Life After Life, By Kate Atkinson (review). The Independent (UK). Процитовано 27 листопада 2013.
  5. BBC News - Former winners recapture Costa prize. Bbc.co.uk. Процитовано 6 січня 2014.
  6. Mark Brown (26 листопада 2013). Costa book awards 2013: late author on all-female fiction shortlist. The Guardian. Процитовано 27 листопада 2013.
  7. The winner of the Women's Prize for Fiction 2013 is A M Homes for May We Be Forgiven. Booktrust. Процитовано 6 June 2013.
  8. Walter Scott Prize Shortlist 2014. Walter Scott Prize. 4 квітня 2014. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 27 травня 2014.
  9. New York Times (2013). The 10 Best Books of 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.