Жниварка

Жнива́рка[1], жатка[2] — машина для скошування зернових культур та складання у валки чи зв'язування у снопи зернових та інших сільськогосподарських культур. Жниварки бувають зернові, зернобобові, конопляні, для збирання цукрових буряків, соняшникова жатка та кукурудзяна.

Жниварка великим планом
Жниварка треверів з Монтабона під Бюзенолем (Бельгія). Барельєф II ст. Гомський музей, Віртон.

Історія

Попередниками механічних жниварок були примітивні ручні жниварні пристрої. Поширений на Україні у XIX столітті їх різновид отримав жартівливу назву «лобогрійки» — за важкість роботи з нею[3][4].

Згідно з Плінієм Старшим і Палладієм, стародавні галли використовували у великих господарствах архаїчний прообраз механічної жниварки, що називався по-латині vallus. Він являв собою двоколісний візок, споряджений кошем для збору колосся з рядом зазублених лез на передньому відкритому боці. Тваринна запряжка не тягнула, а штовхала цей прилад на полі під час жнив. Ареал поширення цієї жниварки обмежений Бельгійською Галлією і пов'язується з тодішнім браком робочих рук у цьому районі. Збереглось кілька зображень vallus на барельєфах[5][6].

Винахідником сучасної жниварки вважається Сайрус Маккормік, котрий у 1831 році сконструював, а у 1834 запатентував першу роботоздатну жниварку, що працювала на кінній тязі[7].

Класифікація жниварок
За типом агрегатування зі сільгосптехнікою
  1. Навісна (працює в парі з комбайном, або з енергозасобом)
  2. Причіпна (агрегатується з колісними тракторами)
За методами комбайнування
  1. Прямого комбайнування (коли збирання врожаю відбувається за один етап). Деякі конструкції передбачають автоматичне зв'язування стебел у снопи: такі жниварки називаються снопов'язалками.
  2. Роздільного комбайнування (спочатку врожай скошується та складається у валок[8], потім після підсихання колосся відбувається його підгрібання підбирачем[9] та подальший обмолот у бункері зернозбирального комбайна

Основні робочі вузли жниварки викладені на схемі, прикріпленій до статті[прояснити][10]

Окремо виділяють очісуючі жниварки, які не зрізають стебла, а тільки вичісують зерно з колосся.

Виробники жниварок в Україні

В Україні виробництвом цього обладнання давно займаються заводи жаток-Бердянський та Херсонський. Враховуючи історічну специфіку, ці підприємства виготовляють різноманітне обладнання для збирання врожаю. Приорітетними напрямками залишаються зернові жниварки, соняшникові та кукурудзяні жниварки. Перспективним для заводів жаток, на даний момент є виготовлення соняшникових жниварок.

Див. також

Примітки
  1. Жниварка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жатка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Лобогрійка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. Edmond Fouss. Le vallus ou la moissonneuse des Trévires // Le Pays Gaumais. — 1958. — Т. XIX. — С. 129.
  6. Claude Nicolet, Rome et la conquête du monde méditerranéen 264–27 av. J.-C., Paris, PUF, coll. " Nouvelle Clio, l'Histoire et ses problèmes ", 2001, 10-e éd. (1-re éd. 1979), 462 p. ISBN 2-13-051964-4, p. 100
  7. Cyrus H. McCormick US X8277 I1 Improvement in machines for reaping small grain. June 21, 1834.
  8. Жатка прицепная для трактора
  9. Підборщик валків до комбайну ППН-3,4
  10. А. М. Гуревич, И. Ф. Сергеев, Н.П. Сычугов, В. И. … (1973). Справочник комбайнера. Москва: Россельхозиздат. (рос.)

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.