Жозеф Жоффр

Жоффр народився в Ривальті, у регіоні Лангедок-Руссільйон, в сім'ї власника виноградників. Він поступив в Політехнічну школу в 1870 і став кадровим офіцером. Він вперше побачив активну війну під час Облоги Парижа в Французько-прусській війні, однак провів чималу частину служби в колоніях як військовий інженер, відслуживши з відзнакою у Цзилунській кампанії під час Франко-китайської війни (серпень 1884 — квітень 1885). Він повернувся до Франції і став головонокомандуючим Французької армії (1911), після того як Жозеф Гальєні покинув цей пост. З відродженням армії й чисткою від настроєних тільки на оборону на офіцерів[3] він прийняв стратегію, розроблену Фердинандом Фошем, і відому як План XVII. Жоффр був обраний в командування, попри те, що ні разу не командував армією, навіть на папері, і «не мав уявлення про роботу Генерального Штабу»[4].

На початку війни, французький план зіткнувся з німецьким Планом Шліффена, значною мірою розроблений як контрплан. Жоффр допоміг врятувати ситуацію з допомогою відступу і контратаки в першій битві на Марні. Він об'єднав 9-ту і 10-ту французькі армії у французьку 6-ту армію у двотижневий термін, перш ніж передати їх Джозефу Гальєні в першій битві на Марні. Його основний позитивний внесок, який допоміг виграти битву: 1) його спокій і розсудливість, не зважаючи на тиск, добре продумані дії  2) безжальне звільнення невдалих генералів влітку 1914 (трьох армійських командирів, десять командирів корпусів, тридцять вісім дивізійних командирів[5], заміна їх на таких людей, як Фош, Франше д'Еспрей і — молодших на цьому етапі — Петена і Нівеля) і 3) його видатні логістичні здібності застосовані до переміщень дивізій французької піхоти і постачання артилерійських боєприпасів під час і після відступу французьких військ в липні 1914 року.

Після величезних втрат під час французького наступу в Артуа і Шампані в 1915 році, і після подальших втрат під Верденом в 1916 році, політична позиція Жоффра ослабла. На початку 1916 року він попросив британського головнокомандувача Дугласа Хейга замовити добре слівце перед британським послом в Парижі (лордом Берті), щоб він мав можливість повернутись у французький парламент[6]. Хейг хотів відкласти англо-французький наступ на Соммі до 15 серпня щоб провести більше тренувань і зібрати більше артилерії. Однак коли він сказав про це Жоффру, той прокричав у відповідь, що «Французька армія перестане існувати до цього часу». Британія не погодилась на вимоги Франції щодо об'єднаного наступу з плацдарму Салоніка. В результаті — можливо під впливом доповідей французьких військ з-під Вердена — Хейг погодився атакувати на початку липня. Це було якраз вчасно, як потім виявилося, Петен (командувач під Верденом) попереджав французький уряд, що «гра закінчена», якщо Британія не нападе[7]. Після битви,13 грудня 1916-го року, Жоффр був замінений генералом Робертом Нівелем[3].

Зберігаючи популярність, Жоффр став Маршалом Франції, першою людиною, що отримала це звання в Третій Республіці, але його роль була лиш трохи більшою, ніж церемоніальна[3].

Жоффр оглядає румунські війська

Після катастрофічних поразок союзників Франції — Румунії, Жоффр став головою французької воєнної місії в Румунії, що мала за мету реформувати румунську армію. Він провів першу частину 1917 року там. В липні цього ж року його призначили головою воєнної місії в Америці. Жоффр вийшов на пенсію в 1919 році і став членом Французької Академії. Він помер 3 січня 1931 року в Парижі і був похований у своєму маєтку в Лувесьєнні. Його мемуари у двох томах опубліковані посмертно в 1932 році.

Ліцей Жоффр, в минулому військові бараки в Монпельє, носить ім'я Жоффра

• Жоффр — клас парових локомотивів, Декавільської колії, створений компанією «Kerr, Stuart and Company» в 1915—1916 рр.
• Так і не спущений на воду французький авіаносець часів Другої світової війнимав називатись Жоффр.
• Торт Жоффр — шоколадний торт у Франції.
• У Парижі є площа Жоффра з його бронзовою статуєю
• Вулиці Жоффра в Ніцці (Франція), Шавінігані (Канада), Пасковалі (Австралія)
• Іменем Жоффра названі дві гори — в Канаді та Британській Колумбії
• Авеню Жоффра є в Мілтауні, Нью-Джерсі і Вердені, Франція

• Fuller, J.F.C., Military History of the Western World
• De Groot, Gerard Douglas Haig 1861—1928 (Larkfield, Maidstone: Unwin Hyman, 1988)
• Neillands, Robin The Death of Glory: the Western Front 1915 (John Murray, London, 2006) ISBN 978-0-7195-6245-7
• Joseph Joffre at Find-A-Grave