Жорж Лакомб (режисер)

Жорж Лако́мб (фр. Georges Lacombe; 19 вересня 1902, Париж, Франція — 14 квітня 1990, Канни, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.

Жорж Лакомб
фр. Georges Lacombe
Дата народження 19 серпня 1902(1902-08-19)[1][2][…]
Місце народження XX округ Парижа, Париж, Франція[1][3]
Дата смерті 14 квітня 1990(1990-04-14)[4][2][3] (87 років)
Місце смерті Канни[1][3]
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 1924—1973
IMDb ID 0480190

Біографія

Жорж Лакомб народився 19 вересня 1902 року в Парижі. За освітою — агроном. У 1923—1930 роках працював як асистент режисера у Рене Клера, Жана Гремійона та ін. У 1928 році дебютував як режисер документального фільму «Зона» про паризькі околиці та міські звалища.

У фільмах Лакомба 1930-х років відчувається вплив Рене Клера. Його найвдаліший фільм цього періоду — «Молодість» (1933), у якому ледь намічений сюжет служив приводом для серії ліричних сценок із життя парижан. В подальшому Лакомб використовує мотиви «поетичного реалізму» Жака Превера та Марселя Карне. Сентиментальність, властива режисерові, якнайповніше виразилася у фільмах «Небесні музиканти» (1939) та «Монмартри на Сені» (1941).

У фільмах Лакомба майже завжди знімалися першокласні актори (Жан-Луї Барро, Едіт Піаф, Ремю та ін.). У фільмі Жоржа Лакомба «Країна без зірок» (1946) зіграв свою першу значну роль Жерар Філіп. У фільмі «Ніч — моє царство» (1951) головну роль грав Жан Габен.

У 1960-1970-х роках Жорж Лакомб працював переважно на телебаченні, знімаючи телефільми та серіали.

Фільмографія
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1931Телефонний дзвінокUn coup de téléphone
1932Ця свиня МоренCe cochon de Morin
1933Невидима жінкаLa femme invisible
1934МолодьJeunesse
1935Скандальне подружжяLes époux scandaleux
1936Щаслива дорогаLa route heureuse
Розташоване серцеLe coeur dispose
1938Паризьке кафеCafé de Paris
1939За фасадомDerrière la façade
1940Небесні музикантиLes musiciens du ciel
Париж-Нью-ЙоркParis New-York
Їх було 12 жінокElles étaient douze femmes
1941Останній з шестиLe dernier des six
Монмартри на СеніMontmartre sur Seine
1942Газета виходить о 5 годиніLe journal tombe à cinq heures
Мосьє МишаMonsieur La Souris
1943Нескінченні сходиL'escalier sans fin
1944Божевільна ФлорансFlorence est folle
1946Країна без зірокLe pays sans étoiles
Мартін РуманьякMartin Roumagnac
1948ЗасудженіLes condamnés
1950Прелюдія славиPrélude à la gloire
1951Ніч — моє царствоLa nuit est mon royaume
1952Сім смертних гріхів (епізод «Восьмий смертний гріх»)Les sept péchés capitaux
1953Заклик доліL'appel du destin
Їхня остання нічLeur dernière nuit
1955Вуличне світлоLa lumière d'en face
1958Білий вантажCargaison blanche
Мій нещасний батькоMon coquin de père
1962т/сІнспектор Леклерк досліджуєL'inspecteur Leclerc enquête
1970т/фМосьє де ПурсоньякMonsieur de Pourceaugnac

Визнання
Нагороди та номінації Жоржа Лакомба[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1934 Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм Молодь Номінація
1939 За фасадом (спільно з Івом Мірандом) Номінація
1951 Золотий лев Ніч — моє царство Номінація

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119139707 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Fichier des personnes décédées
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. Нагороди та номінації Жоржа Лакомба на сайті IMDb (англ.)

Джерела
  • ЛАКОМБ, Жорж // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 882 (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.