Жорін Максим Борисович
Максим Борисович Жорін (нар. 7 червня 1989, Рубіжне, Луганська область, Україна) — український військовий та політичний діяч. Третій командир полку «Азов», старший лейтенант Національної гвардії України. Начальник Центрального Штабу Національного Корпусу.
| Жорін Максим Борисович | |
|---|---|
| Максим Борисович Жорін | |
 | |
| Народився |
7 червня 1989 (32 роки) Рубіжне, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | Українець |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Київський національний університет технологій та дизайну |
| Військове звання | Старший лейтенант |
| Партія | Національний корпус |
Життєпис
Народився у Рубіжному на Луганщині. 2008 року закінчив Рубіжанський політехнічний коледж ім. Порай-Кошиці Луганського національного університету. 2014 року закінчив Київський університет технології та дизайну.
Бійка з камерунцем
11 липня 2012 року під час суперечки в студентському гуртожитку Максим Жорін почав бити камерунця Вільяма Ашиллє, у відповідь на що той вдарив Жоріна ножем. Суд присудив Ашиллє три роки випробувального терміну й виплатити 21 тис. грн компенсації Жоріну за нанесення шкоди. На думку адвокатки Вільяма Євгенії Закревської, його мали судити за статтею «Перевищення меж самооборони», але судили за статтею «Нанесення тяжких тілесних ушкоджень»[1].
Участь в АТО
Добровольцем долучився до батальйону (згодом - полку) «Азов», де впродовж 2014-2017 років пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.
13 червня 2014 року брав участь у визволенні Маріуполя. Батальйон «Азов» під командуванням Андрія Білецького здійснив ключову роль у цій військовій операції. На початку серпня 2014 року брав участь в боях за Мар'їнку, 5 серпня 2014 року місто було звільнено від окупантів.
Учасник Іловайської операції у серпні 2014 року. 10 лютого 2015 року командував батальйонно-тактичною групою полку «Азов» під час Широкинської наступальної операції, в результаті якої було звільнено від окупантів населені пункти: Широкине, Бердянське, Лебединське, Пікузи та Павлопіль.
У серпні 2016 - вересні 2017 був командиром полку «Азов». Разом з Владиславом Соболевським за даними слідства був визнаний організатором обстрілу демонстрації 9 травня 2017 року в селі Безіменне (демонстрація проводилася військовими формуваннями ДНР)[2].
Політик
У жовтні 2017 року очолив обласний осередок партії Національний корпус у Харківській області. З лютого 2018 року — голова міжобласного об'єднання осередків партії — Терен Схід. З січня 2020 року очолив центральний штаб партії.
12 березня 2020 року був одним за активних учасників зриву презентації «Національної платформи єдності і примирення» Сергія Сивохо[3]. Разом з Владиславом Соболевським, Сергієм Тамаріним, Сашею Волковим та Юрієм Каплею був затриманий поліцією[4]. Через дві години після затримання його випустили з відділку поліції.
Нагороди
- Нагрудний знак «За відвагу в службі» — відомча заохочувальна відзнака Міністерства внутрішніх справ України.
- Медаль «За оборону Маріуполя» — за участь в звільненні та обороні Маріуполя.
- Наградна вогнепальна зброя — за проявлену особисту мужність під час виконання бойових завдань.
Примітки
- Катерина Цибенко. "За що тебе поважати, якщо ти чорний". Камерунця засудили на 5 років за конфлікт з українцем // Gazeta.ua, 14 червня 2013.
- Жесткая линия Авакова – обстрел Азовом поселка Безыменное
- https://novynarnia.com/2020/03/12/natskorpus-zirvav-prezentatsiyu/
- Поліція затримала 15 учасників сутички на презентації Національної платформи єдності і примирення (оновлено) (фото). Лівий берег. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2021.