Джордже Енеску

Джо́рдже Ене́ску (рум. George Enescu; нар. 19 серпня 1881(18810819), Лівень, поблизу Ботошані — пом. 4 травня 1955, Париж) — румунський композитор, диригент, скрипаль, піаніст. Основоположник сучасної румунської композиторської школи. Помер в еміграції у Франції.

Джордже Енеску
Зображення
Основна інформація
Дата народження 19 серпня 1881(1881-08-19)[1][2][…]
Місце народження Джордже-Енеску, Джордже-Енеску, Botoșani Countyd, Королівство Румунія
Дата смерті 4 травня 1955(1955-05-04)[2][3][…] (73 роки)
Місце смерті Франція[1]
Поховання
Пер-Лашез[4] : 
Громадянство Румунія і Франція[5]
Професії композитор, скрипаль, піаніст, диригент, музичний педагог, викладач університету, політик, музикознавець
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Габрієль Форе, Robert Fuchsd, Йозеф Гельмесбергерd, Жуль Массне, Андре Жедальж і Мартен П'єр Марсікd
Відомі учні Marius Constantd, Ієгуді Менухін, Крістіан Ферра, Іврі Гітліс, Артюр Грюмьо, Serge Blancd, Ștefan Gheorghiud, Sidney Harthd[6] і Arthur Leblancd
Жанри опера і симфонія
Нагороди
Автограф
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Виявив схильність до класичної музики ще в ранньому віці, до 12 років вже мав спеціальну музичну освіту у Відні.

До радянської окупації Румунії 1943 року — організатор концертів класичної музики при дворі румунських монархів. Після Другої світової війни багато гастролював у США.

Творчість

Енеску належать три симфонії, три фортепіанних і два струнних квартети, три скрипкові й дві віолончельні сонати, вокальні твори на вірші французьких символістів.

Музика Енеску складалася під впливом європейського романтизму (Роберта Шумана, Ріхарда Вагнера, Йоганнеса Брамса). Надалі вона увібрала вплив нововіденської школи, неокласицизму, необароко. Важливим і характерним для Енеску було звернення до румунського фольклору (широко відомі дві «Румунські рапсодії», 1901 і 1902).

Багато творів Енеску залишилися незавершеними.

Румунський Атеней, філармонія Джордже Енеску, Бухарест

Див. також

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118684639 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 314. — ISBN 978-2-914611-48-0
  5. https://www.la-croix.com/Culture/OEdipe-Georges-Enesco-fait-grand-retour-lOpera-Paris-2021-09-27-1201177536
  6. Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.12470
  7. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література
  • Voicana M. George Enescu. București: Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1971 (рум.)
  • Malcolm N. George Enescu: his life and music. London: Toccata Press, 1990 (англ.)
  • Samson J. Placing genius: the case of George Enescu. Trondheim: Norwegian University of Science and Technology, 2006 (англ.)
  • Ямпольский И. М. Дж. Энеску. М., 1956 (рос.)
  • Котляров Б. Я. Джордже Энеску. М., 1965 (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.