Жюль Верро


Жюль-П'єр Верро (Jules Pierre Verreaux; 24 серпня 1807 — 7 вересня 1873) — французький ботанік, орнітолог, таксидерміст, професійний колекціонер та торговець біологічними експонатами. Працював разом з братом Едуаром Верро і дядьком П'єром-Антуаном Делаландом.

Жюль Верро
фр. Jules Verreaux
Народився 24 серпня 1807(1807-08-24)[1][2][3]
Париж, Франція
Помер 7 вересня 1873(1873-09-07)[1][2][3] (66 років)
III округ Парижа, Париж, Франція
Країна  Франція
Діяльність орнітолог, ботанік, натураліст
Галузь ботаніка і орнітологія
Брати, сестри Édouard Verreauxd
Нагороди
 Жюль Верро у Вікісховищі

Кар'єра
Лев, який атакує дромедара — таксидермічна діорама братів Верро. Придбана в 1898 році музеєм Карнегі в Пітсбурзі. В манекені під назвою «арабський кур'єр» згодом було виявлено людські останки, а саме череп із зубами.[4]
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Verreaux».

(в орнітології — «J. Verreaux»).


Сторінка на Віківидах
Зображення на Вікісховищі

Його батько Жак-Філіпп Верро заснував у 1803 році на площі Вогезів у Парижі компанію, що займалася продаєем предметів природничої історії. Компанія фінансувала колекційні експедиції в різні куточки світу.[5]

У 1830 році, мандруючи територією сучасної Ботсвани, Верро став свідком поховання воїна тсвани. Верро повернувся до місця поховання під прикриттям ночі, викопав тіло африканця та забрав шкіру, череп та декілька кісток. З трупа африканського воїна він зробив опудало, використовуючи металевий дріт як хребет, дерев'яні дошки як лопатки та газету як набивний матеріал. Потім він відправив тіло до Парижа разом із партією опудал тварин. У 1831 році тіло африканця з'явилося у виставковій залі № 3 на вулиці Rue Saint Fiacre. У 1916 році рештки придбав музей іспанського міста Баньолас (рештки стали відомими під назвою «Негр з Баньоласа»). Лише у 2000 році труп воїна повернули і поховали в Ботсвані.[6]

У 1842 році Верро поїхав до Австралії для збору рослин. Він повернувся до Франції у 1851 році з колекцією, в якій містилося 15000 зразків. У 1864 році він зайняв посаду помічника натураліста Флорана Прево у Паризькому музеї.

Верро також працював у Китаї та Південній Африці, де він допоміг Ендрю Сміту заснувати Південноафриканський музей у Кейптауні у 1825 році.

Вшанування

На честь Верро названо:

  • вид орла Aquila verreauxii
  • вид зозулі Coua verreauxi
  • вид лемура Propithecus verreauxi
  • вид голуба Leptotila verreauxi
  • вид горобцеподібних Suthora verreauxi[7]
  • вид сцинка Anomalopus verreauxii[8]
  • вид гекона Gekko verreauxi[9]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Biographical Database of Southern African Science — 2002.
  4. Chambers, Delaney (29 січня 2017). 150-year-old Diorama Surprises Scientists With Human Remains. news.nationalgeographic.com. National Geographic. Процитовано 22 квітня 2017.
  5. Molina, Miquel (2002). More notes on the Verreaux brothers. Pula: Botswana Journal of African Studies 16 (1): 30–36.
  6. The man stuffed and displayed like a wild animal. BBC News (en-GB). 16 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
  7. Mearns, Barbara; Mearns, Richard (1988). Biographies for Birdwatchers. The lives of those commemorated in Western Palaearctic bird names. London: Academic Press. ISBN 0-12-487422-3.
  8. Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. JHU Press. с. 274. ISBN 978-1-4214-0135-5.
  9. Tytler, R.C. (1865). Observations on a few species of geckos alive in the possession of the author. Journal of the Asiatic Society of Bengal 33.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.