Жінка-кавун
«Жінка-кавун» (англ. The Watermelon Woman) — американський фільм-драма 1996 року, поставлений режисеркою Шеріл Дьюні. Перший фільм про афроамериканських лесбійок[2] Прем'єра стрічки відбулася в лютому 1996 року на Берлінському міжнародному кінофестивалю, де вона отримала премію «Тедді» 
. У рамках святкування 30-ї річниці Премії «Тедді», фільм було обрано для показу на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в лютому 2016 року[3].
Жінка-кавун | |
|---|---|
| англ. The Watermelon Woman | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Шеріл Дьюні |
| Продюсери |
Александра Юхаш Баррі Свімар |
| Сценарист | Шеріл Дьюні |
| У головних ролях |
Шеріл Дьюні Гвіневер Тернер |
| Оператор | Мішель Креншо |
| Композитор | Пол Шапіро |
| Кінокомпанія | Dancing Girl |
| Дистриб'ютор | First Run Featuresd, Netflix і Vudud |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1996 |
| Дата виходу |
лютий 1996 (Берлінаре) 5 березня 1997 (США) |
| Кошторис | $300 000[1] |
| IMDb | ID 0118125 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
| cheryldunye.com/pages/watermelon.html | |
У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[4][5].
Сюжет
| Фільм знято в жанрі псевдодокументального фільму, фокусуючись на особі неіснуючої голлівудської акторки і епосі 1930-х років. |
Шеріл (Шеріл Дьюні), молода афроамериканка, працює у відео-крамниці у Філадельфії зі своєю подругою Тамарою (Валері Волкер). Вони заробляють додаткові гроші, знімаючи відео на замовлення. Шеріл зацікавлюється фільмами 1930-х років, в яких грають темношкірі акторки. Вона помічає, що ці акторки часто не згадуються в титрах. Подивившись один з фільмів тих часів з акторкою (Ліза Марі Бронсон), яка зазначена в титрах просто як «Жінка-кавун», Шеріл вирішує зняти про неї документальний фільм і з'ясувати більше про її життя.
В цей же час Шеріл знайомиться у крамниці з білою жінкою Діаною (Гвіневер Тернер), яка, на здивування Тамари, починає фліртувати з Шеріл. Діана просить Шеріл допомогти їй у виборі фільмів.
Для свого проекту Шеріл починає брати інтерв'ю у людей на вулиці, запитуючи, чи знають вони про акторку «Жінка-кавун». Поставивши те ж питання своєї матері, вона з'ясовує, що мати пам'ятає цю акторку в обличчя. Мати розповідає Шеріл, що чула, ніби «Жінка-кавун» виступає як співачка у філадельфійських клубах. Мати радить доньці зустрітися з Лі Едвардсом (Браян Фрімен) — людиною, яка виконала багато роботи з дослідження фільмів за участю темношкірих акторів. Шеріл разом з Тамарою вирушають до нього, і той розповідає про культуру темношкірого населення Філадельфії 1920-х і 1930-х років. Він пояснює, що в ті дні афроамериканки грали переважно служниць.
Шеріл зустрічається з подругою своєї матері Ширлі, яка виявляється лесбійкою. Ширлі розповідає, що справжнє ім'я «Жінки-кавун» Фей Річардс і що вона також була лесбійкою. Також Ширлі сказала, що Фей жила з Мартою Пейдж, білою жінкою-режисером, і що Марта була злісною і потворною жінкою.
Між тим Діана продовжує знайомство з Шеріл. Вона запрошує її до себе додому. Шерил залишається з нею вечеряти, розповідає про свій проект. Спілкування переходить у флірт, і в результаті дівчата займаються сексом. Шеріл вирішує, що хоча Діана не її типу, але їй сподобалося бути з нею.
Потім Шеріл зустрічається з критиком Каміллою Паглія, яка направляє її в архів організації CLIT, де зберігається багато інформації про лесбійок. Там Шеріл знаходить фотографії Фей Річардс. За допомогою Діани Шеріл намагається зв'язатися з сестрою Марти Пейдж, яка заперечує, що Марта була лесбійкою.
У той час, як Шеріл і Діана зближуються, Тамара дає зрозуміти Шеріл, що Діана їй не подобається і вона не схвалює їхніх стосунків. Вона звинувачує Шеріл у бажанні бути білою, а Діану в тому, що чорні люди є для неї фетишем.
Шеріл дзвонить Джун Волкер (Шеріл Кларк), дізнавшись, що та була подругою Фей впродовж 20 років. Вони домовляються про зустріч, але Джун відвезли до лікарні і вона залишає Шеріл листа, в якому розповідає, що вона злиться на Марту Пейдж, і що та нічого не могла зробити з тим, чим було життя Фей.
У розлуці з Діаною, у сварці з Тамарою, Шеріл завершує свій проект.
У ролях
|
|
Визнання
| Нагороди та номінації фільму «Жінка-кавун»[6] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1996 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Премія «Тедді» | Жінка-кавун | Нагорода | |
| 1900 | ЛГБТ-кінофестиваль «Аутфест» в Лос-Анджелесі | Приз глядацької аудиторії | Нагорода | ||
Цікаві факти
- Таємнича «Жінка-кавун», придумана режисером, насправді має реальних прототипів в особі Гетті Макденіел і Баттерфляй Маккуїн — американських темношкірих акторок, чиї імена часто навіть не вказувалися в титрах[2]. Прототипом для режисерки Марти Пейдж слугувала Дороті Арзнер.
- Гвіневер Тернер, яка зіграла Діану, — відкрита лесбійка. Вона є сценаристом перших серій серіалу «Секс в іншому місті», фільму «Ловися, рибко», а також стрічки «Американський психопат».
Примітки
- Haslett, T.; N. Abiaka (12 квітня 1997). Cheryl Dunye - Interview (англ.). Black Cultural Studies Web Site Collective. Архів оригіналу за 01.04.2011. Процитовано 21.03.2016.
- Harry M. Brenshoff and Sean Griffin. Queer images : a history of gay and lesbian film in America. — USA : Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006. — С. 242. — ISBN 0-7425-1971-6.(англ.)
- Berlinale 2016: Panorama Celebrates Teddy Award’s 30th Anniversary and Announces First Titles in Programme. Berlinale. Процитовано 24.03.2016.
- The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ). 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
- Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ). 15.03.2016. Процитовано 16.03.2016.
- Нагороди та номінації фільму «Жінка-кавун» на сайті IMDb
Посилання
Жінка-кавун на сайті IMDb (англ.) (станом на 21.03.2016)- Жінка-кавун на сайті AllMovie (англ.)
- Жінка-кавун на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
