Секс в іншому місті

«Секс в іншому місті»[5] (англ. The L Word, укр. Слово на букву Л) — американо-канадський телевізійний серіал продюсерки Айлін Чайкен про життя групи лесбійок, їх друзів, знайомих, сімей і коханок в місті Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, Західний Голлівуд[6].

Секс в іншому місті
Назва англ. The L Word
Наступник The Real L Wordd
Жанр кіноромантикаd і ЛГБТ-серіалd
Творець Ilene Chaikend
Первинна телемережа Showtime[1]
Країна походження  США і  Канада
Мова оригіналу англійська[2]
У ролях Дженніфер Білз, Ерін Деніелсd, Лейша Гейліd, Laurel Hollomand, Міа Кіршнерd, Eric Livelyd, Ерік Мабіус, Марлі Матлін, Katherine Moennigd, Даллас Робертс, Rose Rollinsd, Daniela Sead, Rachel Shelleyd, Лоурен Лі Сміт, Elizabeth Keenerd, Крістанна Локен, Alexandra Hedisond, Сара Шахі, Пем Грієрd, Ломбард, Каринаd, Клементина Фордd, Сібілл Шеперд і Яніна Ґаванкар
Виробнича компанія Showtime
Дистриб'ютор Netflix і Hulu
Події розгортаються в місцевості Лос-Анджелес
Тривалість 50 хв.
Співвідношення сторін 16:9
Список персонажів list of The L Word charactersd
Персонажі Tina Kennardd, Alice Pieszeckid, Shane McCutcheond, Bette Porterd, Jenny Schecterd, Carmen de la Pica Moralesd, Dana Fairbanksd, Marina Ferrerd, Tim Haspeld, Molly Krolld, Kit Porterd, Phyllis Krolld, Jodi Lernerd, Angus Partridged, Helena Peabodyd, Moira/Max Sweeneyd, Papid, Mark Waylandd і Tasha Williamsd
Список серій list of The L Word episodesd
Кількість серій або епізодів 70
Кількість сезонів 6
Час/дата початку 18 січня 2004[3]
Час/дата закінчення 8 березня 2009[4]
Спосіб поширення Video on Demand
Офіційний сайт​(англ.)
 Секс в іншому місті у Вікісховищі

Ряд саундтреків до серіалу написаний американським рок-гуртом Betty.

Серіал виходив в Showtime з 18 січня 2004 року по 8 березня 2009 року.

11 липня 2017 року було оголошено, що серія продовжень знаходиться в розробці Showtime. 27 травня стало відомо, що сиквел отримав назву «Generation Q», прем'єра якого відбудеться 8 грудня 2019 року.

Виконавчими продюсерами виступили Стів Голін («Бути Джоном Малковичем», «Вічне сяйво чистого розуму») і Ларрі Кеннар. Крім Чайкен, до складу сценаристів шоу увійшли Гвіневер Тернер, Сьюзан Міллер, Черіен Дабіс і Роуз Троше.

Сюжет

У центрі сюжету — долі восьми лесбйок, яких між собою зв'язує набагато більше, ніж кожну з них — з оточуючим їх зовнішнім світом. Дія серіалу відбувається в Лос-Анджелесі.

Перший сезон

Дія серіалу розгортається в Західному Голлівуді. Глядачеві представляють головних героїнь: Бетт Портер і Тіну Кеннард, пара знаходиться в довгострокових відносинах і мріє про дитину. Надалі Тіна вагітніє в результаті штучного запліднення, але у неї трапляється викидень, а Бетт починає роман з Кендіс Джуелл.

Їхні сусіди — Тім Хеспель і його нова дівчина — письменниця Дженні Шектер, зазнають труднощів у відносинах, оскільки Дженні закохується в Марину Феррер, яка володіє лесбійським кафе The Planet, і дружить з Тіною і Бетт. Марина невпинно переслідує Дженні і досягає успіху в руйнуванні її відносин з Тімом, але потім залишає дівчину, коли її власна коханка Франческа повертається.

Також нам представляють Шейн Маккатчен, сексуальну перукарку, що шукає випадкових зв'язків; Еліс П'єзекі, бісексуальну журналістку, яка шукає кохання всіма можливими способами, і її ліпшу подругу — Дейн Фербенкс, професійну тенісистку, яка приховує свою орієнтацію і розривається між кар'єрою і пошуком любові. У першому сезоні Дейн закохується в шеф-кухарку Лару Перкінс, але їхні стосунки тривають недовго.

В кінці сезону Тіна бачить Бетт разом з Кендіс і відразу здогадується про їхній роман. Вони розривають стосунки, і Тіна переїжджає до Еліс, а Бетт залишається в їхньому будинку.

Другий сезон

Все починається з розкриття секрету, який Тіна приховує від усіх: вона успішно завагітніла після другої процедури. Вони з Бетт все ще нарізно. Бетт не заперечує роман і просить Тіну про прощення, але та не готова повернутися. Тіна починає роман з Хеленою Пібоді, в той час як життя Бетт терпить крах, вона починає зловживати алкоголем, також на неї тиснуть проблеми на роботі, а згодом звільнення, і смерть її батька у дванадцятому епізоді. Тіна і Бетт миряться під час фінального епізоду.

Вводять нових персонажок(-ів): Кармен де ла Піка Моралес, впевнена діджейка, професіоналка своєї справи, втягнута в любовний трикутник з Шейн і Дженні; Хелена Пібоді, дочка багатої родини, яка пізніше стає любовним інтересом Тіни; і Марк Уейленд, режисер документальних фільмів, який переїжджає в будинок до Шейн і Дженні і робить їх побут частиною свого останнього документального фільму, встановлюючи приховані камери в будинку. У дев'ятому епізоді Дженні виявляє записи Марка, а також дізнається правду про справжню любов Кармен.

Другий сезон демонструє любовний зв'язок між Еліс і Дейн, про яку всім стає відомо в сьомому епізоді. Розповідається про минуле Дженні, яка зазнала насильства, і розкриваються моменти самоушкодження, які досягають свого апогею в фіналі сезону. Шейн допомагає Дженні отримати психіатричну допомогу.

Персонажку Марини вивели з оповідання, а кафе The Planet викуплено Кіт Портер.

Третій сезон

Розповідь починається через шість місяців після народження дочки Тіни і Бетт, Анжеліки.

Нові персонажки(-і) в сезоні: Мойра Суїні, проста жінка з робітничого класу, подруга Дженні; Ангус Партрідж, музикант і «нянь» Анжеліки, стає коханцем Кіт. Мойра починає процес зі зміни статі і називає себе Максом.

Дейна Фейрбенкс починає боротьбу з раком молочної залози. Еліс піклується про неї, поки та не вмирає.

Сюжетна арка Хелени змінена, тепер вона з суперниці Бетт перетворюється в нову подругу для всіх. Вона набуває кіностудію, в якій пізніше працюватиме Тіна.

Шейн робить пропозицію Кармен, вони планують весілля, але в останній момент Шейн, не бажаючи завдавати болю Кармен в їхньому подальшому житті, залишає її біля вівтаря. Після цього Кармен покидає шоу.

Четвертий сезон

У четвертому сезоні епізодично повертають персонажку Марини Феррер.

Бетт хоче покинути країну з дочкою, але задум провалюється, і їй доводиться піти на компроміс з Тіною. Бетт влаштовується на нову роботу, деканкою в Каліфорнійський Художній Коледж, а потім заводить роман з жінкою на ім'я Джоді і знайомить її з Тіною.

Хелена, яка втратила підтримку матері, змушена шукати роботу і розбиратися в своїх стосунках.

Еліс шукає новий любовний інтерес.

Шейн змушена взяти відповідальність за свого зведеного брата-підлітка. Вона зближується з симпатичною матір'ю-одиначкою Пейдж. Вони проводять багато часу разом як звичайна пара. Шейн вперше замислюється, змогла б вона «зупинитись» чи ні. Але в кінці сезону вона втрачає опіку над братом, він їде в інший штат жити з батьком, а її серце розбите.

Дженні пише сценарій до фільму і шукає кінорежисера для реалізації задуму.

Макс їде додому на похорон матері і страждає, тому що сім'я його соромиться і відкидає.

П'ятий сезон

Хелену садять до в'язниці за крадіжку, але пізніше випускають.

Дженні повертається з Мексики і наймає собі помічницю, Адель, для роботи над фільмом. Дівчина проявляє до Дженні інтерес, але згодом зраджує її. Пізніше поруч з Дженні з'являється ще одна дівчина, Нікі, яка успішно пройшла кастинг на головну роль у фільмі, і вони починають зустрічатися.

Шейн і Пейдж переживають проблеми в стосунках, а потім розрив. Шейн починає нові стосунки з Моллі, юристкою з високопоставленої сім'ї. Мати Моллі не вірить, що Шейн здатна на тривалі стосунки, вона соромить і маніпулює Шейн, щоб та розлучилася з її дочкою.

Тіна заводить нову подругу, до якої згодом починає ревнувати Бетт. Але пізніше між Тіною і Бетт знову спалахує пристрасть, про що вони повідомляють подругам.

Еліс починає стосунки з Ташею, яка служить в армії і змушена приховувати свою орієнтацію від колег. У десятому епізоді Таша здійснює камінг-аут, залишає свою роботу і вони з Еліс вирішують жити разом.

Кіт хоче помститися парі, яка відкрила лесбійський бар по сусідству.

Шостий сезон

Дженні намагається розібратися в своїх стосунках з Нікі. Пізніше вона починає маніпулювати долями своїх подруг, що призводить її до самогубства в басейні Бетт і Тіни, попередньо вона записує прощальне відео.

Шейн переживає розлад з Моллі і починає зустрічатися з Дженні, періодично зраджуючи їй з Нікі. Також вона часто свариться з Дженні, бо та схильна порушувати особисті кордони.

Бетт і Тіна їдуть в Неваду, де хочуть зачати ще одну дитину, але потім вирішують усиновити. Пізніше Бетт пропонують нову роботу в галереї. За законами Невади неодруженим лесбійських парам заборонено всиновлювати дітей. Вони вирішують переїхати в Нью-Йорк.

Еліс вривається в будинок Дженні, дізнавшись, що остання написала сценарій до фільму, заснований на житті самої Еліс, і свариться з нею. У неї проблеми в стосунках з Ташею.

Серіал закінчується тим, що всі подруги йдуть в поліцейську дільницю, щоб зробити свої заяви з приводу самогубства Дженні.

У ролях
  • Дженніфер Білз — Бетт Портер
  • Ерін Деніелс — Дейна Фербенкс
  • Лейша Хейлі — Еліс П'єзекі
  • Лорел Холломен — Тіна Кеннард
  • Міа Кіршнер — Дженні Шектер
  • Кетрін Моннінг — Шейн Маккатчен
  • Пем Грір — Кіт Портер
  • Карина Ломбард — Марина Феррер
  • Ерік Мабіус — Тім Хеспел
  • Рейчел Шеллі — Хелена Пібоді
  • Ерік Лайвлі — Марк Уейленд
  • Сара Шахі — Кармен де ла Піка Моралес
  • Даніела Сі — Макс Суїні
  • Марлі Матлин — Джоді Лернер
  • Яніна Ґаванкар — Папи
  • Роуз Роллінз — Таша Вільямс
  • Гвіневера Тернер — Габби Дево

Виробництво

Прем'єра пілотного епізоду відбулася 18 січня 2004 року.

П'ять років виробництва серіалу завершилися виходом в фінального сезону 8 березня 2009 року.

За межами США серіал поширюється MGM Worldwide Television.

L-Word був знятий в Ванкувері, Британська Колумбія, в студії Coast Mountain Films, а також в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія. Студія колись належала Dufferin Gate Productions, дочірньій компанії Temple Street Productions, творців американської версії Queer as Folk.

Назва

Спочатку кодовою назву для проекту була — Earthlings, рідко використовуваний жаргонний термін для лесбійок[7] .

Сучасне використання фрази «L-word», як, псевдоніму для лесбійок датується, принаймні, п'єсою Джейн Чемберс 1981 року, в якій персонаж заїкається: «Ви дійсно …? L-word? Господи Боже, я ніколи не зустрічав такого раніше»[8].

Історичне використання слова на «L» як кодового, також можна знайти в листі, написаного Дафною дю Мор'є до Еллен Даблдей: «Богом і Христом клянусь, якби хтось називав цю любов непривабливою, Слово, яке починається з 'L', я б вирвала їм кишки»[9].

Чарт
Чарт Еліс П'єзекі

«Чарт» — це схематичне зображення подій, які відбуваються серед подруг і знайомих Еліс; це неорієнтований лінійний граф, намальований на дошці (пізніше Еліс створює сайт, куди також можна вносити зміни), в якому точки позначені іменами людей, а лінії представляють справи або зв'язки.

«Чарт» є повторюваним елементом в сюжетних лініях шоу, особливо тих, які пов'язані з Еліс. Протягом 3-го сезону він є основною сюжетною лінією, яка завершується в фіналі сезону, а також використовується як спосіб відстежити персонажок(-ів) і дізнатися, як вони взаємодіють в лесбійській спільноті.

Концепція використана в четвертому сезоні, де «Чарт» перетворився в соціальну мережу. У той же час був запущений реальний паралельний проект OurChart.com[10]. Вебсайт, який дозволяв зареєстрованим користувач(к)ам створювати власні профілі, а також розміщував кілька блогів, працював на повну силу до запуску шостого сезону, після чого Айлін Чайкен оголосила, що OurChart.com об'єднався з сайтом Showtime[11].

Сприйняття

Перший сезон шоу здобув велику популярність у критиків; як пишуть в The New York Times: «До „The L Word“ лесбійських персонажок на телебаченні майже не існувало. Зацікавленим глядачкам доводилося їх шукати, грати в „здогадайку“, щоб з'ясувати сексуальність персонажки. Кегні і Лейсі? Зена і Габріель? Рішення Showtime в січні 2004 року транслювати „Слово“, яке слідує за життями групи модних лесбійок Лос-Анджелеса, було схоже на припинення посухи мусоном. Жінки, які рідко бачили себе на маленькому екрані, раптово змогли спостерігати за лесбійськими персонажками, які не тільки живуть складне, захоплююче життя, а й займалються любов'ю в ресторанних ванних кімнатах і в басейнах».

У творчині і виконавчої продюсерки Айлін Чайкен були деякі проблеми з реакцією: «Я хочу показати людям більш глибокий рівень. Але я не буду брати на себе соціальну відповідальність. Це не сумісно з розвагами. Я виступаю проти ідеї, що поп-телебачення є політичним середовищем. Я політично зацікавлена. Але я роблю серіальну мелодраму. Я не культурна місіонерка»[12].

Шоу критикували за різні сцени, які насміхалися над «гетеронормативністю»[13].

На той час, коли почався шостий і останній сезон, The New York Times назвали шоу «фантазією Sapphic Playboy», яка "не проявляла особливого інтересу до різноманітного зображення гей-спільноти. Замість цього вона, здавалося, працювала в одному напрямку — протистояла поняттю «смерть в лесбійської ліжку» і постійно нагадувала авдиторії про «межі і тортури моногамії»[14].

Див. також

Примітки
  1. Not Your Mother's Lesbians // New York — NYC: Vox Media, 2004. — ISSN 0028-7369
  2. Fernsehserien.de
  3. http://live.dbpedia.org/resource/The_L_Word
  4. http://dbpedia.org/resource/The_L_Word
  5. «Секс в іншому місті» — калька з московського перекладу назви серіалу.
  6. The L Word. Процитовано 30 травня 2019.
  7. Curve: Folk Like Us. web.archive.org. 6 травня 2006. Процитовано 30 травня 2019.
  8. Bailey, Lucille M. "Still More on "X-Word"" // American Speech. Duke University Press.. — 1995. — 19 лютого.
  9. Margaret Forster. Daphne du Maurier: The Secret Life of the Renowned Storyteller. — 1993. — 19 лютого.
  10. Pete Cashmore. OurChart.com - The L-Word Launching Lesbian Social Network (англ.). Mashable. Процитовано 11 червня 2019.
  11. Айлин Чайкен. "A New Year A New OurChart". — 2009. — Июнь. Архівовано з джерела 29 червня 2009.
  12. Glock, Alison (6 лютого 2005). She Likes to Watch. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 11 червня 2019.
  13. Сэмуэль Чамберс. "Heteronormativity and The L Word: From Politics of Representation to a Politics of Norms" // Reading the L Word, edited by Kim Akass and Janet McCabe. London: I. B. Tauris. — 2006. — 19 лютого.
  14. Bellafante, Ginia (15 січня 2009). ‘The L Word’ on Showtime: So Many Temptations, So Many Wandering Eyes. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 11 червня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.