Жінки в Опус Деі

Деякі з зауважень на гендерну тему були спрямовані конкретно щодо «Опус Деі». Бо є неодружені чоловічі та жіночі відокремлені типи членства, тобто є обмежений контакт між статями: чоловічі та жіночі типи членства в «Опус Деі» живуть в окремих центрах і відвідують окремі заняття та реколекції. Штаб-квартира «Опус Деі» в США має навіть окремі входи для чоловіків та жінок в будинок чоловіків та в будинок жінок, тобто чоловіки та жінки входять в будь-яку споруду через відповідний вхід[3]. Так само в «Опус Деі» існує підгрупа жіночих типів членства «Опус Деі», відомих як помічниці, які виконують приготування їжі, прибирання, шиття та ведуть інше домашнє господарство, виконуючи це як свою професійну роботу та спосіб служіння іншим[4].

Члени «Опус Деі» підкреслюють, що чисельні помічники прибирають у чоловічих і жіночих центрах. Однак критики вважають, що «жінки прибирають для чоловіків», а «чоловіки ніколи не прибирають» за жінками. Критики також заперечують деякі моменти вчення Ескріви про жінок. Бо одного разу він написав: «Дружини, ви повинні запитати себе, чи не забуваєте ви трохи про свою зовнішність. Ваш обов'язок — і буде завжди — дбати про свій зовнішній вигляд так само добре, як і до одруження, — і це обов'язок справедливості». Так само Ескріва заявив, що «жінки не повинні бути вченими — їм досить бути розсудливими»[5].

«Опус Деі» та його прихильники відкидають будь-які пропозиції, щодо їх «недоречної політики» з точки зору критиків. Хоча вони визнають, що до жінок іноді ставляться інакше, ніж до чоловіків в «Опус Деі». Прихильники наголошують, що чоловіки та жінки, тим не менше, розглядаються як рівні. Прес-секретар «Опус Деі» заявив, що організація «Опус Деі» віддана «рівності гідності чоловіків і гідності жінок». На думку одного члена, жінки не повинні вступати до робочої сили «Опус Деі» як «ще одна», а як «інша», враховуючи, що «єдина онтологічна різниця між людьми визначається статтю», і що турбота про сім'ю та хату є «надзвичайно жіночою» справою[6] Прихильники стверджують, що «Опус Деі», акцентуючи увагу на роботі, є сильним захисником того, щоби жінки ставали професіоналами — на думку одного вченого, «Опус Деі має завидний досвід навчання жебраків та підтримки жінок, незалежно від того, чи заміжні вони чи ні, в будь-якому випадку жінки вибирають собі заняття»[7].

Прихильники також зазначають, що жінки беруть участь в управлінні «Опус Деі». Наприклад, Центральний консультативний орган «Опус Деі», що курирує жіночу гілку «Опус Деі», повністю складається з жінок. Так, Джон Ален повідомляв, що половину керівних посад в «Опус Деі» займають жінки, вони наглядають і за чоловіками[8].

Багато докорів спрямовані не лише проти «Опус Деі», а й проти Католицтва в цілому[9]. Як і в решті Католицької Церкви, жінки не можуть приєднуватися до Священства або брати участь у найвищих рівнях церковного управління. Католицькі заборони на аборти та контроль за народжуваністю також викликали критику. Хоча меншість римо-католиків виступає за зміну цих позицій, Опус Деі, як правило, розглядається як їх підтримка.

Багато критиків такої політики виступають проти «Опус Деі», як у випадку з одним автором, який розглядає «Опус Деі» «як одну з найбільш реакційних організацій у Католицькій Церкві сьогодні … за її відданість просуванню в державній політиці негнучкого традиціоналістського підходу Ватикану до жінок та репродуктивного здоров'я»[10]. Тим часом ті, хто схвалює політику Ватикану, аплодують позиції «Опус Деі» у цьому питанні[11].

• (англ.) Women of Opus Dei: In Their Own Words by MT Oates, Linda Ruf and Jane Driver, MD