ЗІЛ-117

ЗІЛ-117В кабріолет

Офіційно (заводська версія) ЗіЛ-117 був створений як більш динамічний, швидкісний і маневренний у відношенні до лімузина ЗІЛ-114 автомобіль супроводу. Тим не менше, в урядових ескортах як автомобілі супроводу продовжували ходити переважно лімузини, а також «чайки», «волги» і пізніше іномарки.

Неофіційним розумінням було те, що ЗіЛ-117 — «драйверська» версія, створена за особистим розпорядженням Л. І. Брежнєва, який любив керувати автомобілем особисто. Існує немало свідчень очевидців, що ще в другій половині 1970-х генсек власноручно керував «коротким» ЗІЛом.

За своїм статусом ЗіЛ-117 вважався на один рівень нижче від лімузинів ЗіЛ-114 і ЗіЛ-115 і був призначений кандидатам в члени Політбюро ЦК КПРС і членам Уряду СРСР. В останні роки застою 117-ми ЗІЛами почали користуватися й особисті референти Брежнєва, якому було відразу покладено край після приходу до влади Ю. В. Андропова.

В 1978 році виробництво ЗіЛ-117 було згорнутим.

Оснащення салону ЗіЛ-117 відповідало лімузину ЗіЛ-114 і включало: гидропідсилювач кермового управління, відкидне для зручності входу й виходу водія кермове колесо, склопідйомники всіх дверей з електроприводами, центральне блокування замків дверей, кондиціонер, атермальне скло.

Автомобіль оснащався автоматичною гідромеханічною трансмісією з селектором управління на кермовій колонці.

На седан встановлювався V-подібний восьмициліндровий двигун від ЗіЛ-114 з алюмінієвим блоком циліндрів, чотирьохкамерним карбюратором, транзисторною системою запалювання й гідравлічними (необслуговуваними) штовхачами клапанів. Потужність складала ці ж 300 к.с.

Шасі ЗіЛ-117, як і ЗіЛ-114, базувалось на потужній рамі, яка мала високу жорсткість на скручування. Підвіска коліс (передня торсіонна з поздовжнім розміщенням торсіонів) була оснащена системою, яка запобігає «клювкам» під час різкого гальмування, яка також помітно зменшувала крени кузова в поворотах, і системою АБС.

• ЗІЛ-117Е (1971) — автомобіль з екранізованою системою електрообладнання.
• ЗІЛ-117М — із зовнішністю моделі 4104 (1984 р., виготовлений 1 примірник).
• ЗІЛ-117В (1972—1978) — відкритий варіант з двухдверним кузовом типу фаетон зі складним матерчатим тентом. Спеціальний механізм, забезпечений електродвигуном, складав тент за 10-15 с. ЗІЛ-117В фарбувався в чорний і сірий кольори. Фаетони ЗІЛ-117B брали участь у військових парадах на Красній площі в Москві в 1970-80-х. Усього випущено 11 екземплярів.
• ЗІЛ-117ВЕ — кабріолет ЗІЛ-117В з екранізованою системою електрообладнання.
• ЗІЛ-117П — п'ятимісний лімузин з перегородкою (виготовлений 1 примірник).[1]

В 1982 році заводом «Агат» м. Маркс була випущена модель ЗіЛ-117. В наші дні модель, як і раніше, випускається Компанією «Холдинг Інкотекс». Якість моделей погіршилось за рахунок зношуваності прес-форм. 30 березня 2012 року в журнальній серії «Автолегенди СРСР» від видавництва «ДеАгостіні» під номером 57 вийшла модель ЗіЛ-117.

• ЗіЛ-117 використовувався, в основному, як урядовий лімузин, пасажирами якого були члени різних керівних органів СРСР: КПРС, КДБ, армії та уряду. По цій причині в розмовній речі за автомобілем закріпилась іронічна назва «членовоз». Так само називались і інші радянські автомобілі представницького класу.
• Автомобіль використовувався в фільмі Казино Рояль в сцені з трупом в багажнику, а також «Смертельний рейс».