ЗІЛ-114
ЗІЛ-114 — радянський малосерійний представницький легковий автомобіль вищого класу з кузовом «лімузин». Його виробництво почалося в 1967 році, змінивши на конвеєрі ЗІЛ-111, і закінчилося в 1978 році, коли його у свою чергу замінив ЗІЛ-4104. Всього було виготовлено 113 автомобілів ЗІЛ-114.[1].
ЗІЛ-114 | |
---|---|
ЗІЛ-114 (1967-1978) | |
Виробник | ЗІЛ |
Роки виробництва | 1967-1978 |
Місце виробництва | СРСР, Москва |
Попередник(и) | ЗІЛ-111 |
Наступник(и) | ЗІЛ-4104 (ЗІЛ-115) |
Клас | Клас F |
Стиль кузова |
лімузин унівенсал |
Колісна база | 3880 мм |
Довжина | 6305 мм |
Ширина | 2068 мм |
Висота | 1540 мм |
Вага | 3085 кг |
Найвища швидкість | 170- 190 км/год |
Споріднені | ЗІЛ-117 |
Подібні |
Cadillac Series 70 Daimler DS420 Nissan Prince Royal Mercedes-Benz W100 Rolls-Royce Phantom VI |
Дизайнер | Б. Кузнецов, Е. Сабо, Л. Самохін |
Особливості конструкції
Склопідйомники всіх дверей мали електроприводи, а замки дверей централізоване блокування. Машина комплектувалась також кондиціонером. Завдяки атермальним склам, в сонячну погоду не підвищувалась температура в салоні. Для зручності входу й виходу кермове колесо було виконане відкидним.
На машину встановлювався 7-літровий двигун потужністю 300 кінських сил. В двигуна ЗІЛ-114 — алюмінієвий блок циліндрів, чотирьохкамерний карбюратор, транзисторна система запалювання і гідравлічні штовхачі клапанів. Цей пристрій, вперше застосований ще на ЗІС-110 в 1946 році, робить непотрібним регулювання зазору в клапанному механізмі протягом всього терміну служби двигуна й різко знижує шум ГРМ.
Автомобіль оснащався автоматичною гідромеханічною трансмісією. Управління переключенням передач — автоматичне, але допускає втручання водія для вибору потрібної передачі. Привід кермового управління — з гідропідсилювачем.
Шасі ЗіЛ-114 мало потужну раму периферійного типу, дуже жорстку на скручування і добре захисну при зіткненні (так як в центральній її частині лонжерони були «розведені» до боків і розміщались практично за порогами кузова).
Незалежна передня підвіска — безшкворнева, на поздовжніх торсіонних стержнях, які працюють на скручування. Задня підвіска — залежна на поздовжніх листових ресорах, звичайного типу.
Гальма — дискові на всіх колесах, з каскадною системою підсилювачів і роздільними контурами.
Технічні характеристики
Технічні характеристики | |
---|---|
Двигун | Бензиновий |
Тип двигуна | карбюраторний, чотиритактний, восьмициліндровий |
Марка двигуна | ЗІЛ-114 |
Циліндри / Клапани | V8 / 16 |
Об'єм | 6959 см3 |
Хід поршня / Діаметр циліндра | 95 / 108 мм |
Ступінь стиску | 9,5 |
Система живлення | карбюратор |
Охолодження | рідинне |
Потужність | 300 к.с. (220 кВт) при 4400 об/хв |
Крутний момент | 559 Нм при 2800 об/хв |
Трансмісія | 3-ст. АКПП |
Макс. швидкість | 190 км/год |
Модифікації
- ЗІЛ-114Е — автомобіль із засобами спецзв'язку і екранованою системою запалювання.
- ЗІЛ-114А — медичний універсал (5 місць + 1 хворий), 1974 р. (побудовано 2 примірники), автомобіль включався в кортеж Генерального секретаря ЦК КПРС.
- ЗІЛ-114К — автомобіль із захищеним кузовом і великим люком на даху, 1970 р.
- ЗІЛ-117 — вкорочений автомобіль з кузовом седан (колісна база 3300 мм).
Примітки
- Канунников С.В., Отечественные легковые автомобили. 1896-2000 гг. http://slovari.yandex.ru/dict/rusauto/article/kan-0029.htm%5Bнедоступне+посилання+з+квітня+2019%5D, ООО «Книжное издательство "За рулём"», 2007