Заброди (Ковельський район)

Забро́ди (Забріддя, пол. Zabrodzy) село в Україні, у Ковельському районі Волинської області, розташоване на правому березі однієї із приток Прип'яті — річки Вижівки. Населення становить 853 осіб.

село Заброди
Герб Забродів Прапор Забродів
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Ковельський район
Громада Забродівська сільська громада
Облікова картка Заброди 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 853
Площа 2,157 км²
Густота населення 395,4 осіб/км²
Поштовий індекс 44160
Телефонний код +380 3366
Географічні дані
Географічні координати 51°40′03″ пн. ш. 24°36′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Відстань до
обласного центру
129 км
Відстань до
районного центру
7,6 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Лесі Українки, 2, с. Заброди, Ковельський р-н, Волинська обл., 44160
Карта
Заброди
Заброди
Мапа

 Заброди у Вікісховищі

Етимологія

Щодо походження назви села існують різні точки зору. Відомий вчений-ойконіміст В. Шульгач тлумачив її як похідну від антропоніма (власної назви людини) Заброда з присвійним суфіксом -ин (в документації 1565 р. Zabrodzyn). За іншою точкою зору, заснування і назва села Заброди пов'язані з ратнівськими поселенцями, які отримували за бродами земельні наділи від своїх правителів. Вони і назвали місцевість «за бродом», а згодом — Забріддя, Заброди. У роботі «Волинь в описі міст, містечок і селищ в церковно-історичному, географічному, етнографічному, археологічному і інших відношеннях» дослідник історії Волині М. Теодорович зазначав, що спочатку село Заброди називалося Костине — від імені першого поселенця Костянтина, який мав титул королівського «панцирного бояра». Панцирні бояри — групи феодально залежних людей, які несли військову службу у Великому князівстві Литовському і жили у великокняжих володіннях. Проте назва Костине не прижилася.

Перша писемна згадка про село Заброди міститься у люстрації Ратенського староства 1565 р. У документі вказано, що Костянові люди, так названі від землі, яка при селі Забродин (Zabrodzyn), платять в рік чиншу три золотих і грошей шість. Ці ж люди платять і за великодні яйця шість грошей. У селі є службове дворище, з якого не дають ніякого чиншу, тільки конем служать, коли скажуть, або йдуть на «оступ» (оsłup), також коли скажуть, тобто беруть участь у загінному полюванні.

Історія

Заселення території поблизу села Заброди розпочалося ще в епоху мезоліту. Пізніше археологи фіксують тут сліди поселення тшинецько-комарівської культури, пам'ятки ХІ−ХІІІ ст.

Перша церква у селі Заброди була збудована в 1600 р. Проіснувавши 50 років, вона згоріла, а на її місці за кошти прихожан і ратенського воєводи Сосновського в 1650 р. побудували новий храм. Проте у 1669 р. знову відбулася величезна пожежа, яка знищила майже все село і відновлену церкву. Після пожежі храм відбудували, в 1809 р. розширили, а у 1839 р. поставили на кам'яний фундамент. У 1873 р. була збудована нова дзвіниця. Наприкінці ХІХ ст. до парафії у селі Заброди належало 242 двори (1876 парафіян). Церковний причт складався із священика, псаломщика та проскурниці. Із 1873 р. функціонувало народне міністерське училище.

Під час франко-російської війни 1812 р. неподалік від Забродів спостерігалося активне переміщення військових формувань. 9 липня 1812 р. поблизу села по дорозі із Ратного на Брест проходив корпус російських військ князя А. Щербатова. Після відступу росіян з-під Городечни 7 серпня 1812 р. до Ратного прибув князь В. Вяземський із Ризьким, Куринським, Вітебським та Козловським полками, який у своїх записках згадував, що «по сю сторону Ратны сделано укрепление». Це повідомлення підтверджує стратегічну важливість Ратного та наближених до нього сіл (зокрема і Заброд) для оборонних дій російської армії.

Інформацію про Заброди на початку ХХ ст. містить «Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии», яка вийшла друком у 1914 році під редакцією К. В. Переверзєва. У джерелі вказано, що село розташоване при річці Прип'ять, у болотистій місцевості. Сільський храм св. Іоанна Богослова маломісткий і бідно прикрашений. Причтові приміщення, що знаходилися неподалік від церкви, побудовані за державний кошт у 1904 р. Церковна земля — 53 десятини 384 кв. сажні (1 кв. сажень = 4,55224 м2) знаходилася від дому священика на відстані від 1 до 4 верств. Тієї землі, що перебувала в обробітку — 29 десятин 384 кв. сажні, сіножатної — 16 десятин 144 кв. сажні, решта була присадибною та необроблюваною. Із Заброд до найближчої залізничної станції у Заболотті було 33 версти, а до медичного пункту та поштової станції, що перебували у Ратному, відстань нараховувала 8 верств.

До 9 жовтня 2016 року адміністративний центр Забродівської сільської ради Ратнівського району Волинської області[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 893 особи, з яких 434 чоловіки та 459 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 850 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,53 %
російська 0,47 %

Примітки

Література

  • Забро́ди // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.600

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.