Заварова Ганна Володимирівна

Заварова Ганна Володимирівна
Національність українка
Alma mater НАОМА
Галузь мистецтвознавство
Заклад НАОМА
Посада викладач
Звання професор
Ступінь кандидат мистецтвознавства
Відома завдяки: мистецтвознавиця, арт-критик, історик мистецтва

Зава́рова Га́нна Володи́мирівна (16 червня 1943, Фрунзе, Киргизька РСР) 11 липня 2011, Київ) українська мистецтвознавиця, арт-критик, історик мистецтва, педагог, член НСХУ (з 1984), кандидат мистецтвознавства (з 1969), викладач НАОМА (з 1968), професор (з 1997)[1].

Ганна Заварова.2004

Життєпис

Ганна Заварова народилася у місті Фрунзе, Киргизької РСР (16 червня 1943, згодом сім’я переїхала до України. Закінчила Київський художній інститут у 1964. Навчалась у Платона Білецького , Людмили Міляєвої, Леоніда Владича . Від 1968 працювала в ньому. Захистила кандидатську дисертацію з мистецтвознавства у 1969. Чл. НСХУ (1984). У 1997 отримала звання професора НАОМА на кафедрі теорії та історії мистецтва. Померла 11 липня 2011 у місті Києві, залишивши дочку.[2]

Наукова праця

Ганна Заварова мала широкий спектр наукових дослідженнь: від історії класичного мистецтва до ілюстрування дитячої книги. Її аналітичні розвідки простежують зв'язок між загальними культурологічними закономірностями часу і конкретними практиками художників. Як арт-критик вона підтримувала й досдіджувала творчість сучасників, які розширювали вузькі рамки методу соціалістичного реалізму, частково перебуваючи в андеграунді. Це визначні постаті українського мистецтва Григорій Гавриленко.[3] Вадим Ігнатов .[4]та інші. Авторка статей у журналах «Terra Incognita», «Музейний провулок», «Образотворче мистецтво» та ін.

Її енциклопедичні знання та педагогічний хист виховали й допомогли у становленні декількох поколінь українських мистецтвознавців, які навчались у НАОМА.[5]. Серед її учнів відомі науковці:

Волощук Ігор Михайлович
Гурська Лідія Олексіївна
Димшиць Едуард Олександрович
Єфремова Валентина Олексіївна
Кодьєва Олена Петрівна
Крутенко Наталія Григорівна
Лагутенко Ольга Андріївна
Лобановська Ганна Борисівна
Сидор-Гібелинда Олег Вячеславович
Смолій Юлія Олександрівна
Титаренко Олексій Михайлович
Чегусова Зоя Анатоліївна

Наукові статті

  • Г. Заварова «Російське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ ст.» // «Російське мистецтво».К., 1967
  • Г. Заварова « Володимир Фаворський» //«Образотворче мистецтво», 1986, №3
  • Г. Заварова «Відблиск повноти. Син гармонії Григорій Гавриленко» // «Музейний провулок», 2004, № 2, стор. 86-93.
  • Г. Заварова . Про час// Terra Incognita, 2001, №9, стор.4-5.(рос.)

Примітки

  1. Заварова Г. В. Довідник НСХУ, 2005, ст.164
  2. Заварова Ганна Володимирівна. Енциклопедія Сучасної України
  3. Г.Заварова. «Відблиск повноти. Син гармонії Григорій Гавриленко» // «Музейний провулок», 2004, № 2, стор. 86-93.
  4. Ігнатов Костянтин-Вадим
  5. — сторінка на сайті НСХУ]

Джерела

  • Нестеренко П. В.. Заварова Ганна Володимирівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.