Загорецький Микола Олександрович

З дворян Смоленської губернії. Виховувався вдома і слухав лекції в Московському університеті (1815). Записаний в службу губернським реєстратором до канцелярії смоленського військового губернатора - 13 березня 1812 року, записаний в московське ополчення портупей-юнкером - 12 липня 1812 року, записаний в свиту по квартирмейстерської частини колонновожатим - 31 серпня 1813 року. У 1816 році вступив до Московського навчального закладу для колонновожатих, випущений по іспиту прапорщиком до Головної квартири 1-ї армії - 26 листопада 1817 року, відряджений у 2 армію у 1818 році, відряджений на зйомку Подільської губернії - 1 квітня 1819 року, підпоручик - 8 квітня 1821 року. За відмінність по службі поручик - 26 листопада 1823 року.

Член Південного товариства з 1825 року. Наказ про арешт від 30 грудня 1825 року, заарештований 2 января 1826 року, допитаний в Тульчині, доставлений з Тульчина до Петербурга на головну гауптвахту - 18 січня 1826 року. 19 січня переведений у Петропавловську фортецю. Визнаний винним у приналежності до таємного товариства, схвалював республіканське правління і скасування престолу, був посланий з Тульчина до полковника Лемана зі звісткою про смерть імператора Олександра I з тим, щоб Леман повідомив про це Пестеля.[1]

Засуджений за VII розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений до каторжних робіт на 2 роки, термін скорочений до 1 року - 22 серпня 1826 року. Відправлений з Петропавлівської фортеці до Сибіру - 17 лютого 1827 року. Доставлений в Читинський острог - 10 квітня 1827 року. Після відбуття терміну каторги в квітні 1828 року звернений на поселення в слободу Вітім Іркутської губернії, звідки в грудні 1833 року переведений до с. Буреть. В січні 1838 року визначений рядовим в Апшеронський піхотний полк, переведений в Навагінський піхотний полк - 4 жовтня 1838 року. Унтер-офіцер - 30 вересня 1840 року, за відзнаку в справах проти горців присвоєно військове звання прапорщик - 10 травня 1843 року. Звільнено від військової служби - 5 березня 1845 року із зобов'язанням безвиїзно жити в маєтку сестри в с. Сумін Звенигородського повіту Московської губернії, дозволено вступити на службу по відомству Міністерства державного майна під секретним наглядом найближчого начальства у вересні 1847 року. В 1849 році призначений уповноваженим від скарбниці по полюбовному розмежування земель в Одоєвському повіті Тульської губернії, прослужив на цій посаді 19 років, а потім оселився в Москві, де й помер у будинку Бахметева. Похований на Ваганьковському кладовищі.

• За праці з зйомці нагороджений орденом святої Анни 3 ступеня - 10 липня 1822 року.

• Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 70 (рос.)

• Виктор Кравченко. Кто захочет теперь ехать на Кавказ... (рос.)
• Декабристы в Витиме.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)