Лурська мова
Лурська мова (північнолурською لوری شومالی) — західноіранський діалектний континуум лурів у західному Ірані. Лурська мова ділиться на чотири діалектні групи (до яких також відносять фейліс):
- північнолурська (Minjaee)
- лекі (лекі)
- бахтіарська (бахтіари)
- південнолурська (південні лури)
| Лурська мова | |
|---|---|
| بختیاری | |
| Поширена в |
 Іран |
| Регіон | гори південного Загросу |
| Носії | 5 млн (2012) |
| Писемність | арабський алфавіт |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | lrc - північна лурська, lki - лакі, bqi - бахтіярська, luz - південна лурська |
Мапа проживання лурів по опитуванню 2010 року
Носії лурської мови переважно проживають у південно-західному Ірані — Бушері (міста Бандар-Дайлам, Бандар-Ґанаве), Іламі, Кохґілує і Боєрахмеді,Лурестані, Фарсі (шахрестани Мамасані, Сепідан), Чегармехалі і Бахтиарії. Невеликі групи носіїв лурської мови проживають у Іраку та Кувейті.
Історично лурська споріднена із середньоперською мовою, лексично подібна до сучасної перської, переважно відрізняється фонологічно. Бахтіярську мову певні науковці вважають перехідною між курдською та перською.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.