Задорожний Андрій Володимирович

Проживав у місті Нововолинськ. Командир мінометної батареї, 1-й батальйон, 51-ша окрема механізована бригада.

За словами комбата 1-го батальйону 51-ї бригади Миколи Капіноса, його батарея була дуже сильною, а дисципліна — винятковою, не зважаючи на те що укомплектована була переважно мобілізованими, з мінімумом контрактників.[2]

Загинув 1 серпня 2014-го року недалеко від місця свого народження[2] через підрив на міні автомобіля «ГАЗ-66», який перекинувся. Тоді ж загинули сержант Руслан Калуш, молодший сержант Андрій Курочка, старший солдат Сергій Дармофал, старший солдат Михайло Котельчук та старший солдат Сергій Кушнір.

Вдома залишилися мама, сестра, дружина, двоє дітей. Похований у Ковелі 7 серпня 2014-го.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (4.6.2015, посмертно).

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Олександра Ярмолюка та Андрія Задорожнього.[3][4]

Ковельська міська рада прийняла рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Андрія Задорожнього.[5][6]

Народний Герой України (23 червня 2015).

• Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Задорожний Андрій Володимирович // Книга пам'яті загиблих
• Наші Герої