Редькович Павло Миколайович

Павло́ Микола́йович Редькович (нар. 25 серпня 1992, с. Майдан Ковельського району, Волинської області — † 31 серпня 2014, Георгіївка) — солдат Збройних сил України.

Редькович Павло Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 25 серпня 1992(1992-08-25)
Майдан
Смерть 31 серпня 2014(2014-08-31) (22 роки)
Георгіївка
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  ДШВ України
Формування
 80 ОАеМБр
Війни / битви Війна на сході України
• Бої за Георгіївку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився Павло Редькович у селі Майдан. Закінчив загальноосвітню школу І ступеня, навчався в ЗОШ І-ІІ ступенів у сусідньому селі Новий Мосир, пізніше продовжив навчання в Луківському професійно-технічному училищі № 22. Після здобуття освіти у 2011 році був призваний до лав Збройних сил України, служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді у Львові. Після строкової служби вирішив залишитись у своїй військовій частині на контрактну службу.[1] З початком російської збройної агресії брав участь у бойових діях з перших днів війни, разом із підрозділом брав участь у боях за Луганський аеропорт.[2][3] 31 серпня 2014 року в бою в районі аеропорту Павло Редькович дістав поранення, і разом із товаришем, який намагався винести пораненого із зони обстрілу, потрапив у засідку й загинув.[2]

Удома в Павла Редьковича залишилися мати, молодший брат, сестра та наречена, батько героя помер за два роки до загибелі сина.[2]

Похований Павло Редькович на кладовищі в рідному селі Майдан 7 вересня 2014 року.[4]

Нагороди

23 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста й району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Олексія Тарасюка, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олександра Ярмолюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Павла Редьковича.[5][6]

31 серпня 2015 року, за рік після загибелі Павла Редьковича, у центрі його рідного села Майдан урочисто відкрито меморіальну дошку на честь полеглого героя — за участю голови районної адміністрації та голови районної ради, однокласників, родичів та бойових побратимів.[7][2] Під час відкриття меморіальної дошки урочисто вручено матері солдата орден «За мужність», яким нагороджено її сина, та подяку голови обласної адміністрації.[3]

Примітки
  1. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини…. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  2. ГРОМАДА СЕЛА НА КОВЕЛЬЩИНІ ВІДКРИЛА ГЕРОЮ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ
  3. На Волині відкрили меморіальну дошку Павлу Редьковичу
  4. Сьогодні у Ковелі — подвійні похорони[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України
  6. http://byut.volyn.net/ковельські-батьківщинівці-підтрим/
  7. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ !!!

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.