Зайденберг Борис Ілліч
Бори́с Іллі́ч Зайденбе́рг (*21 травня 1929, Одеса, УРСР, СРСР — †20 жовтня 2000, Одеса, Україна) — радянський і український актор театру і кіно, театральний режисер. Заслужений артист РРФСР (29.08.1961). Нагороджений медалями. Член Національної спілки кінематографістів України.
Зайденберг Борис Ілліч | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
21 травня 1929[1][2][3] Одеса, Українська СРР, СРСР[2] | |||
Помер |
20 жовтня 2000[2][3] (71 рік) Одеса, Україна або Одеса, Україна[2] | |||
Громадянство |
СРСР Україна | |||
Діяльність | актор, театральний режисер | |||
Alma mater | Державний інститут мистецтв Узбекистану | |||
Роки діяльності | 1950—2000 | |||
IMDb | nm0952058 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Б. І. Зайденберг народився 21 травня 1929 року в Одесі в родині службовців.
У 1950 році закінчив акторський факультет Ташкентського державного інституту театрального мистецтва ім. О. М. Островського.
До 1953 року був актором Магнітогорський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, у 1953—1962 рр. — Брянського обласного драматичного театру.
З 1962 року — актор Одеського російського драматичного театру ім. А. Іванова.
Як режисер поставив близько 30 вистав в Одеському російському театрі ім. А. Іванова та Одеському українському музично-драматичному театрі ім. В. Василько.
Знімався у кіно, дебютував у картині «Гадюка» (1965). Зіграв у фільмах та мінісеріалах близько п'ятдесяти різнохарактерних ролей.
Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Працював в Одеській державній консерваторії ім. А. В. Нежданової, обіймаючи посаду доцента.
Помер 20 жовтня 2000 року в Одесі.
Родина
- Донька: Скарга Юлія Борисівна (нар. 1961) — актриса Одеського академічного театру російської драми. Закінчила Державний інститут театрального мистецтва у Москві. Заслужена артистка України.
- Син: Скарга Геннадій Борисович (нар. 1958) — актор Одеського академічного театру російської драми. Закінчив Школу-студію МХАТ. Заслужений артист України.
Театральна творчість
Ролі
- Герострат – «Забути Герострата»;
- Меркуціо – «Ромео і Джульєтта»;
- Хлудов – «Біг»;
- Генрі Джеймс Честерфілд – «Загнана коняка»;
- Раєвський – «Всього тринадцять місяців»;
- Борис Годунов – «Цар Федір Іоанович» та інші.
Режисерські роботи
Одеський російський драматичний театр театр
- «Уступи місце завтрашньому дню», «Зірки на ранковому небі», «Ваша сестра і племінниця», «Кицька на розпаленому даху».
Одеський український музично-драматичний театр
- «Старий дім», «Поріг», «Вечір», «Ретро», «Матроська тиша», «Провінціалки» та інші.
Фільмографія
Акторські кінороботи:
- «Гадюка» (1965, Ємельянов)
- «Пошук» (1967, Чеботар)
- «Тиха Одеса» (1967, комендант)
- «Весільні дзвони» (1968, Гуревич)
- «Випадок зі слідчої практики» (1968, командир)
- «Визволення» (1968—1971, майор Орлов, командир батальйону)
- «Я його наречена» (1969, Нєкрасов; «Мосфільм»)
- «Крутий горизонт» (1970, Костенко)
- «Інспектор карного розшуку» (1971, Миронов)
- «Відвага» (1971, Вошаглік Йозеф, полковник)
- «Море нашої надії» (1971, Павлюк)
- «Офіцер запасу» (1971, Бужор)
- «Легка вода» (1972, Рамазанов)
- «Вашингтонський кореспондент» (1972, Бредфорд; «Білорусьфільм»)
- «Петька у космосі» (1972, Андрій)
- «Будні карного розшуку» (1973, Євген Ігнатович Миронов, підполковник міліції)
- «Зарубка на згадку» (1973, Жердан; «Молдова-фільм»)
- «Відповідна міра» (1974, Гарак)
- «Сузі, мила Сузі» / нім. Suse, liebe Suse (1974, Борис; НДР)
- «Шпак і Ліра» (1974, генерал Крінглі)
- «Велике протистояння» (1974, Всеволод Михайлович, асистент режисера)
- «Чорний караван» (1975, Форстер)
- «Що з тобою коїться?» (1975, Лев Іванович, директор школи)
- «Ніхто замість тебе» (1976, Батріну)
- «Хто — за? Хто — проти?» (1977)
- «А до нас цирк приїхав» (1978, к/м; завуч (немає в титрах)
- «Фортеця» (1978, Борис Петрович Журавльов, полковник)
- «Усе вирішує мить» (1978, Павлінов; «Ленфільм»)
- «Вигідний контракт» (1979, підполковник міліції Зубарєв)
- «Депутатський час» (1980, Рогов)
- «Через Гобі і Хінган» (1981, генерал-лейтенант)
- «Пригоди Тома Соєра і Гекльберрі Фінна» (1981, суддя Тетчер)
- «Екіпаж машини бойової» (1983, полковник)
- «Спокуса Дон-Жуана» (1985, старійшина)
- «Поїзд поза розкладом» (1985, начальник залізниці)
- «Полювання на дракона» (1985, Франц Брокман, святий отець)
- «Суперниці» (1985, Василь Васильович Паршин, чиновник зі Спорткомітету)
- «Була не була» (1986, режисер на стадіоні)
- «В одне єдине життя» (1986, Сергій Борисович, секретар обкому)
- «Шлях до себе» (1986, Веніамін Васильович Крюков. Голова колгоспу)
- «Шабля без піхов» (1987)
- «Ваш спеціальний кореспондент» (1987, Міхай Тимофійович Спину, секретар райкому)
- «Похорон на другому поверсі» (1991, Заборін, мафіозі)
- «Трагедія століття» (1993, Орлов; Росія—Сирія)
- «Я сама» (1993, прокурор)
- «Поїзд до Брукліна» (1994, Будько; Росія—Україна)
Джерела
- Спілка кінематографістів України: Довідкове видання / Авт.-упоряд. Н. М. Капельгородська та ін. — К.: Мистецтво, 1985. — С. 60.
- Борис Ильич Зайденберг / Л. Гипфрих// Всемирніе Одесские новости. — 2000. — № 4(42). http://odesskayakinostudiya.narod.ru/zaid.html
Посилання
- Они оставили след в истории Одессы: Зайденберг Б. И,
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
- А. Бирштейн. Красивый человек
- Фільмографія на rutube.ru (рос.)
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Catalog of the German National Library
- Filmportal.de — 2005.