Зайцев Микола Володимирович

Зайцев Микола Володимирович;
	Майор
Загальна інформація
Народження	9 березня 1977; Горішні Плавні
Смерть	14 червня 2014 (37 років); Маріуполь; (загиблий у бою)
Alma Mater	ХВВУ НГУ
Військова служба
Роки служби	1996—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ДПСУ
Рід військ	прикордонні війська
Формування	НЦПМС (Оршанець)
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя;
Командування
	начальник відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Володи́мирович За́йцев (нар. 9 березня 1977(19770309), м. Горішні Плавні, Полтавська область, Українська РСР — 14 червня 2014, м. Маріуполь, Донецька область, Україна) — майор ДПСУ, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Микола Зайцев народився 1977 року на Полтавщині, у місті Горішні Плавні (на той час Комсомольськ). Захоплювався творчістю: малював, різав по дереву. Протягом п'яти років навчався у художній школі. Творчі таланти поєднував із технічними здібностями. З дитинства мріяв стати військовим. По закінченні середньої школи № 4 продовжив навчання у професійному будівельному ліцеї, де здобув фах машиніста будівельного крану — водія. З 1992 до 1995 року займався кульовою стрільбою в ДЮСШ № 1.

У листопаді 1996 року пішов на строкову військову службу. Закінчив Харківське вище військове училище Національної гвардії України з відзнакою, і, маючи право обирати місце служби, став офіцером служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини 9930 Прикордонних військ. Згодом був призначений на посаду начальника служби.

З 2008 — начальник відділення забезпечення спеціальними засобами відділу інженерного та технічного забезпечення Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, в/ч 9930, селище Оршанець, Черкаська область.

Обставини загибелі

14 червня 2014 року близько 10:00 на околиці міста Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь», терористами із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби, яка направлялась на ротацію до підрозділів ДПСУ із вантажем провізії та речового майна. Колону чекали і для засідки обрали відкрите пристріляне місце на мосту. Терористи зробили по колоні три постріли з гранатометів і відкрили вогонь з автоматів. Один постріл з гранатомету влучив у кабіну автомобіля МАЗ, який перевозив боєприпаси. В кабіні перебували службовець (водій) Олександр Островський і прапорщик Володимир Гречаний. В результаті вибуху Островський одразу загинув, а Гречаний зазнав тяжких поранень. Він помер на операційному столі в Маріупольській міській лікарні. Другий постріл з гранатомета потрапив у задню частину автобуса, який перевозив особовий склад. Військовослужбовці покинули машину та вступили у бій. По них працювали снайпери. Майор Микола Зайцев їхав у першій легковій машині, яка проскочила засідку, але він зупинився і почав відстрілюватись з пістолета. Майор Зайцев і старшина Сергій Єпіфанов загинули від снайперських куль у голову, коли переміщувалися до укриття. Майор Віталій Вінніченко був в автобусі, що рухався у хвості колони. Розривна куля влучила йому під бронежилет, у незахищену зону під рукою, і розірвала печінку. За годину він помер у кареті швидкої допомоги. Бій тривав близько півгодини, загинули 5 прикордонників Оршанського Навчального центру. Згодом на допомогу надійшла група з Донецького прикордонного загону, а за кілька хвилин і бійці Національної гвардії. Ще 7 прикордонників у тому бою зазнали поранень[1][2][3].

17 червня прощання із загиблими прикордонниками пройшло в Оршанці на Черкащині, де вони служили і жили вже кілька років[4][3]. Наступного дня Миколу Зайцева провели в останню путь в рідному місті на Полтавщині. Похований на міському кладовищі м. Горішні Плавні, у секторі почесних поховань[5].

Залишилися батьки Олена Михайлівна і Володимир Олександрович Зайцеви, сестра Наталія Малиновська, дружина Людмила та донька Лідія 2014 р. н., яка народилась за 23 дні до смерті батька.

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[6].
Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
Пам'ятний знак «За заслуги перед містом Черкаси» І ст. (2015, посмертно)[7].
Звання «Почесний громадянин міста Черкаси» (2016, посмертно)[8].

Вшанування пам'яті

В селі Руська Поляна Черкаського району, поблизу якого розташований Оршанськй навчальний центр ДПСУ, вулицю Фрунзе перейменовано на вулицю Миколи Зайцева[9].
У місті Черкаси провулок Фурманова перейменовано на провулок Майора Зайцева[10].
В травні 2015 року в Черкасах відкрито пам'ятний знак землякам, які загинули в зоні АТО. На 4-метровому кованому хресті — імена і фотографії 20 полеглих Героїв, серед яких і Микола Зайцев[11].
17 червня 2017 року в Маріуполі, під час урочистостей з нагоди річниці визволення Маріуполя від бойовиків було відкрито меморіальний пам'ятник з іменами воїнів-прикордонників, які загинули від рук терористів 14 червня 2014 року. Меморіал було встановлено на пост-мосту, де загинули прикордонники. Поряд з ним встановлений прикордонний стовп — символ української землі, за яку прикордонники віддали свої життя[2][12].

Примітки

Джерела

Зайцев Микола Володимирович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Зайцев Микола Володимирович // Сторінка пам'яті на сайті ДПСУ.
Зайцев Микола Володимирович // Сторінка пам'яті на сайті Полтавської обласної ради.
Майор Зайцев Микола Володимирович // На сайті Національної Академії НГУ.
У Комсомольськ постукала війна // Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради, 16 червня 2014.
«Лицарі Небесної варти» Микола Зайцев (відео) // «НСТУ» "Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА», 30 листопада 2015.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Щодо обстрілу прикордонників у Маріуполі // Офіційний сайт ДПСУ, 14 червня 2014

[Пам'ятник-2] В Маріуполі на місці загибелі воїнів-прикордонників було відкрито Меморіал пам'яті // Сайт ДПСУ, 17 червня 2017

[ПощанняОршанець-3] Прощання на плацу Оршанця // «ПроЧерк», 17 червня 2014

[4] Черкащани попрощалися із загиблими героями-прикордонниками // Сайт Черкаської обласної ради, 17 червня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.

[5] Комсомольськ попрощався з Героєм // Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради, 18 червня 2014

[6] Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[7] У Черкасах посмертно нагородили 20 учасників антитерористичної операції // Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету м. Черкаси, 6 травня 2015

[8] Міський голова вручив почесні відзнаки визначним черкасцям // Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету м. Черкаси, 30 грудня 2016

[9] У Руській Поляні з'явиться вулиця Генерала Момота та Небесної Сотні // «Вікка», 17 липня 2014

[10] У Черкасах змінено назви 63 вулиць і провулків | Суспільство | Новини | Черкаси — офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. www.rada.cherkasy.ua. Процитовано 21 квітня 2016.

[11] У Черкасах відкрили пам'ятний знак землякам, загиблим в зоні АТО // Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету м. Черкаси, 14 травня 2015

[12] У Маріуполі відкрили пам'ятник прикордонникам, загиблим на пост-мосту в 2014 році // Маріупольська міська рада, 17 червня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.