Зайцев Ювеналій Петрович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Зайцев Ювеналій Петрович
Народився	18 квітня 1924(1924-04-18) Миколаївка-Новоросійська, жудець Четатя-Албе, Королівство Румунія
Помер	8 січня 2020(2020-01-08) (95 років) Одеса
Місце проживання	Одеса
Країна	Румунія,  Україна
Національність	українець
Діяльність	біолог
Alma mater	Одеський національний університет
Галузь	гідробіологія
Заклад	Інститут морської біології НАН України
Звання	академік НАН України
Ступінь	доктор біологічних наук
Відомі учні	Александров Борис Георгійович
Членство	НАН України
Нагороди
Зайцев Ювеналій Петрович у Вікісховищі

Зайцев Ювеналій Петрович (нар. 18.04.1924, с. Миколаївка-Новоросійська, жудець Четатя-Албе, Королівство Румунія (тепер Татарбунарського району Одеської області) — пом. 08.01.2020, Одеса[1][2]) — український радянський гідробіолог, академік НАН України (з 1997), доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України (2003), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2013) та премії імені І. І. Шмальгаузена НАН України (1996).

Закінчив біологічний факультет Одеського університету (1949). З 1972 і до 1989 року — керівник Одеського відділення Інституту біології південних морів (тепер Інститут морської біології НАН України).

Основні праці присвячені питанням гідробіології й іхтіології, зокрема вивченню біології контурних областей моря (на його межах з атмосферою, суходолом і річками) з позицій охорони й відтворення живих ресурсів моря.

Довів існування нейстонного (див. Нейстон) комплексу організмів і показав важливе значення його в житті водойми та в кругообігу речовин у природі.