Закарпатська низовина
Закарпа́тська низовина́, Притися́нська низовина — частина Середньодунайської низовини в Закарпатті (Україна).
| Закарпатська низовина | ||||
 Закарпатська низовина на рельєфній карті України | ||||
|
| ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Україна | |||
| Розташування |
Україна, Закарпатська область | |||
| Система | Середньодунайська низовина | |||
| Тип | низовина | |||
| Висота | 400 м (макс.) | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
З північного сходу обмежена Вулканічним хребтом. Розміри (80—90)х(22—35) км. Переважні висоти 102—120 м. У межах Закарпатської низовини виділяється підвищене Берегівське горбогір'я.
Рівнинний характер місцевості порушують пагорби вулканічного походження, максимальна висота яких сягає 400 м. Загалом поверхня плоска, східчаста, слабонахилена на південний захід. Низовиною протікають річки Тиса та її притоки: Уж, Латориця, Боржава та інші. Є водосховища, ставки, чимало меліоративних каналів.
У геологічному відношенні Закарпатська низовина складена переважно вулканічними породами та моласами, перекритими глинами, галечниками та лесами. Корисні копалини: каолін, алуніт, поліметалеві руди, буд. матеріали, мінеральні води.
Клімат теплий і вологий, середня температура січня −3°С, липня +20°С. Лісів мало (до 15 %), більше половини території займають сінокоси і пасовища (50 %). Порівняно багато садів і виноградників. Розвинуті зернове господарство, овочівництво, тваринництво. Сільськогосподарські землі становлять 39 620 га, рілля — 188 000 га, пасовища — 102 400 га, сіножаті — 73 400 га. Долина густо заселена. Міста: Ужгород, Мукачеве, Берегове, Виноградів та інші.
Закарпатська низовина займає 20 % території Закарпаття (близько 2 000 км²). Найнижча точка низовини — 101 м над рівнем моря (село Руські Геївці Ужгородського району).
У межах Закарпатської низовини розташовані заказники Юлівська Гора, Чорна Гора, Великодобронський та інші природоохоронні території.
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Література
- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.