Алуніт

Алуні́т або галуняк (від лат. alun — галун, галунний камінь) — мінерал з групи сульфатів, основний сульфат алюмінію та калію острівної будови.

Алуніт або галуняк
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA1987 s.p.
Хімічна формула KAl3 [SO4]2(OH)6
Клас мінералу Сульфати (мінерали)
Nickel-Strunz 10 7.BC.10[3][4]
Dana 8 30.2.4.1
Ідентифікація
Колір білий, сірий, жовтий, зеленкуватий
Форма кристалів кубічна, товстотаблитчаста
Сингонія тригональна
Просторова група кристалографічна група 166d[5]
Злам нерівний, раковистий
Твердість 3,5—4
Блиск скляний до перламутрового
Прозорість прозорий
Колір риси білий
Густина 2,6 — 2,9
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення δ = 0,020
Інші характеристики
Радіоактивність 136,78
Названо на честь Галуни природні[4]
Особливі характеристики сильний піроелектрик
 Алуніт у Вікісховищі

Історія

Назва алуніт, похідна від "Alum" (з латинської «alumen»). Вперше мінерал був видобутий у 15 ст. в Тольфа, що поблизу Риму для виробництва алюмінію під контролем пап. У 1707 році він був описаний франц. хіміком і геологом Жан-Клодом Деламетерієм як Алюмініліт, який потім був скорочений в 1824 році франц. геолог і мінералог Франсуа Салліс Бедан в Алуніт. Альбрехт Дюрер зобразив на його гравюрі Меленколію I (1514) і назвав алюнітний кристал[6].

Загальний опис
Алуніт. Штат Юта, США.
Кристалічна структура алуніту

Склад: KAl3 [SO4]2(OH)6. Містить (%): K2O — 11,37; Al2O3 — 36,92; SO3 — 38,66; H2O — 13,05.

Сингонія тригональна. Зустрічається у вигляді тонкозернистих і землистих мас та дрібних кристалів.

Колір з сіруватим, жовтуватим або червонуватим забарвленням. Просвічує до прозорого. Блиск скляний, іноді перламутровий полиск. Риса біла.

Кристали кубічні або товстотаблитчасті, звичайно в тонкозернистих, землистих, іноді волокнистих масах.

Густина 2,6-2,8, твердість 3,5-4.

Використовується для одержання галуну, сульфату, алюмінію, рідше — металевого алюмінію.

Утворюється при дії сірчистої пари на кислі вивержені гірські породи, а також при дії сульфатних поверхневих вод на глиноземисті породи.

Родовища алуніту відомі в Україні (на Закарпатті), в Казахстані, в Азербайджані. Використовують для одержання сульфату алюмінію.

Різновиди

Розрізняють:

  • алуніт залізний (відміна алуніту, яка містить до 5% Fe2O3),
  • алуніт натріїстий (відміна алуніту, яка містить 4,41% Na2O).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2015) — 2015.
  2. Scott K. M. Solid solution in, and classification of, gossan-derived members of the alunite-jarosite family, northwest Queensland, Australia // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1987. — Vol. 72. — P. 178–187. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
  3. Alunite: Alunite mineral information and data
  4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. http://tierra.rediris.es/publipapers/Durer_solid.pdf

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.