Залютине

Залютине — місцевість Харкова, що розташована на захід від району Холодної гори міста та обмежена на заході окружною дорогою, на півдні — залізничною лінією Харків-Куряж та Київською трасою (Автошлях М 03), на сході — Залютинським яром, на півночі — вул. Лагерна.

Залютине
Харків
Загальна інформація
Район (у місті) Холодногірський
Головні вулиці вул. Золочівська, вул. Залютинська, вул. Лагерна
Парки Парк «Юність»
Транспорт

Історія

Назва Залютине зустрічається ще у XVII ст., зокрема у грамоті Харківському полковнику 1688 р. згадується млин на колодязі на Залютині[1].

У XVIII ст. існував Залютин хутір, згадуваний, зокрема, у переписі Харківського полку 1732 р.[2]. Хутір знаходився на правому березі річки Залютиної, та належав представникам роду Квіток[3].

Річка Залютина (також — Залютинка, струмок Залютин яр) протікала у Залютинському яру і була лівобережним притоком річки Уди[4].

За пізнішою версією, район отримав назву від кам'яної будівлі трактиру «Залютине», що у XIX ст. знаходився на півдорозі між Харковом та Куряжем[5].

«Залютин» згадується у п'єсі Григорія Квітки-Основ'яненка Сватання на Гончарівці (1835 р.).

У XIX ст. у Залютиному хуторі жив відомий кобзар Петро Древченко.

У 1927—1930 рр. було побудовано станцію «Залютине».

У 1931 р. на базі шкіряних майстерень створюється целулоїдна фабрика Республіканського тресту пластмасової і галантерейної промисловості (з 1947 р. — завод «ХАРПЛАСТМАС»)[6].

У 30-40-х роках XX ст. на Залютинському кладовищі було поховано репресованих священнослужителів, в тому числі — священномученика Олександра, архієпископа Харківського[7].

Про військові дії на території району у роки Другої світової війни згадується у книзі генерал-лейтенанта Василя Петрова «Минуле з нами»[8], книзі Миколи Гладкова «На огненых рубежах»[9], збірнику «В боях за Харьковщину»[10], Володимира Мелиникова «Харьков в огне сражений»[11], матеріалі «Третье Сражение за Харьков»[12].

У жовтні 1947 р. на базі Центральних електромеханічних майстерень управління «Военэлектромонтаж-51» було утворено Харківський завод електромонтажних виробів № 1[13].

У Відомостях Верховної Ради у 1947 році згадується хутір Залютин Яр, який входив до складу Харківсько-Червонобаварської виборчої округи[14].

У XX ст. в ході розбудови Харкова у районі Холодної гори, Залютине було включено до складу міста[15].

У 1978 р. у Залютинському ярі було відкрито Парк «Юність».

В 2003 році було освячено місце під будівництво храму Софії Премудрості Божої. У 2008 році у тимчасовій будівлі почали проводитися богослужіння. 21 серпня 2012 року храм було освячено[16].

Підприємства, установи, заклади, організації

Підприємства
  • ООО ПК «ПОЛІМЕРТЕХГРУП» (колишній завод «ХАРПЛАСТМАС»)
  • Харківський завод електромонтажних виробів № 1
  • Харківський механічний завод

Наукові заклади

Навчальні заклади
  • Дошкільний навчальний заклад № 9
  • Дошкільний навчальний заклад № 255 комбінованого типу
  • Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 320
  • Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 414
  • Дошкільний навчальний заклад № 425 комбінованого типу
  • Харківська гімназія № 86
  • Харківська спеціалізована школа I—III ступенів № 87
  • Харківський медичний коледж

Заклади культури та парки

Медичні заклади
  • Харківська міська станція екстреної медичної допомоги, Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф № 8
  • Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2

Ветеринарні заклади
  • Державна дільнична ветеринарна лікарня Холодногірського та Новобаварського районів

Заклади соціального захисту
  • Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці

Релігійні організації
  • Храм Святої Софії Премудрості Божої
  • Храм на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» (при геріатричному пансіонаті ветеранів праці)

Поштові відділення
  • Поштове відділення № 177
  • Відділення «Нової пошти» № 48

Кладовища
  • Кладовище № 6

Транспорт
  • Трамвай (маршрут № 3)
  • Маршрутний автотранспорт

Поряд — залізнична станція Залютине. У перспективі — побудова станції метрополітену Залютине.


Примітки
  1. Полное Собрание законов Российской империи. Собрание Первое. С 1649 по 12 декабря 1825 года. Том II. С 1676 по 1688 год. 1279. Февраля 24. Грамота Харьковскому Полковнику и Воеводе Семену Дурнову об освобождении Харьковского полку Казаков от платежа оброчных денег, вследствие данной им жалованной грамоты во 177 году, Маия 5 дня. С.906
  2. ЦГИАК. Полковые канцелярии Слободской Украины. Фонд 1725 Харьковская полковая канцелярия. Фонд 1725 Опись 1 Дело 22. Перепись населения Харьковского полка составлена гвардии майором Хрущовым (правильно: Хрущёвым — Ф. В.). 1732г. 1552 л
  3. Залютин хутор
  4. Саратов І. Водоймища міста: лісові струмки // Вечір. Харків. — 1974. — 3 лип. — (Природа і ми)
  5. Дьяченко Н. Т. «Улицы и площади Харькова». 2.3 УЛИЦА СВЕРДЛОВА
  6. ХАРПЛАСТМАСС. ИСТОРИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ КОМПАНИЯ ПОЛИМЕРТЕХГРУП. О НАС
  7. Могилы покровителя Харькова и еще 25-ти монахов привели в порядок
  8. Встреча у Соколово
  9. Гладков Н. Н. На огненых рубежах. 1.1. Наступательная операция «Звезда» Гладков Н. Н. На огненых рубежах.3.1. На ближних подступах к Харькову Гладков Н. Н. На огненых рубежах. 3.2. На северной окраине Харькова
  10. Отдельные сюжеты из сборника «В боях за Харьковщину»
  11. Мельников В. М. Харьков в огне сражений. «Забытый» 41-й
  12. Третье Сражение за Харьков Третье Сражение за Харьков. Начало 10 марта 1943 г. — 1 апреля 1943г. Третье Сражение за Харьков
  13. Историческая справка развития ОДО «ХЗЭМИ-1»
  14. Відомості Верховної Ради 1947
  15. Дьяченко Н. Т. «Улицы и площади Харькова». 2. ЗАПАДНАЯ ЧАСТЬ ГОРОДА
  16. На Залютиному освятили храм Софії Премудрості Божої
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.