Харківський трамвай

Харківський трамвай — трамвайна система міста Харкова, відкритий як електричний 3 липня 1906 року. До 15 серпня 2011 року експлуатувався комунальним підприємством «Міськелектротранс» (ХКП «Міськелектротранс», ХКП «МЕТ»). 15 серпня 2011 року відбувся поділ ХКП «Міськелектротранс», внаслідок чого вагони перейшли до КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Салтівське трамвайне депо», колії та контактна мережа — КП «Міськелектротранссервіс», а організацією руху опікується КП «Харківпасс».

Харківський трамвай
Опис
Країна  Україна
Місто Харків
Дата відкриття 24 вересня 1882 — кінний трамвай
3 липня 1906 — електричний трамвай
Оператор КП «Салтівське трамвайне депо»
КП «Міськелектротранссервіс»
Вартість проїзду 6,00 07.02.2019)
Річний пасажиропотік 103 818,3 тис. чол. (2016)[1]
Сайт gortransport.kharkov.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 13+1 (екскурсійний)
Довжина мережі 217,6 км (01.01.2017)[2]
Довжина маршрутів 469,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 276 пасажирських, 42 службових (01.01.2017)[3]
Основні типи рухомого складу Tatra T3
Tatra T6B5
Tatra T6A5
71-619 (КТМ-19)
Tatra Т3ВПА
T3 ВПНП
«Х» (екскурсійний)
МТВ-82А (екскурсійний)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Електрифікація 600 В
Схема маршрутів

 Харківський трамвай у Вікісховищі

Трамвайна мережа є другою за протяжністю в Україні (після Київської).

Історія кінного трамвая

Івченко А. Ф. Історія Харківського кінного трамвая - Х., 2007

Починаючи з 1871 року в Харківську міську думу почали звертатися люди та компанії з проектами будівництва кінного трамвая в Харкові. 2 березня 1881 року французькі підприємці П.-К. Бонні й Е. Отлє звернулися в думу зі своїм обґрунтуванням побудови в Харкові кінної залізниці, що був прийнятий. 31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінної залізниці була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської залізниці (зараз Південний вокзал) до біржі на Миколаївській площі. Згодом було відкрито лінії:

  •  1 і 1А, відкрито 1882 року: Вокзал — Жандармська площа Катеринославська — Торгова площа — Старомосковська — Кінна площа з відгалуженням по Кінній вулиці до Кінного базару, а також до Біржі на Миколаївській площі;
  •  2, відкритий 1883 року: Основ'янський міст — Москальовська — Торгова площа Миколаївська площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут);
  •  3, відкритий у 1883 року: Заїківка — Торгова площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут).

Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14-15 годин на добу: з 07:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).

Перше кінне депо було побудовано у 1885 році. 16 вересня 1917 року міська дума розглянула питання про припинення руху трамвая на кінській тязі. 23 березня 1919 року кінний трамвай припинив своє існування[4].

У липні 1920 р. рух кінного трамвая було тимчасово поновлено на ділянці від вокзалу до площі Рози Люксембург. Але вже у червні 1921 року ця лінія була електрифікована — по ній почав курсувати електричний трамвай. У листопаді 1922 року була електрифікована лінія на Москальовку, а в жовтні 1923 року — лінія по вулицях 1 Травня й Старо-Московської до Червонозаводского театру. Маршрути кінного трамвая по Сумський і Кінній вулицям були скасовані, а лінії розібрані. Вагони кінного трамвая експлуатувалися до кінця 20-х рр. XX ст — через нестачу недостачу рухомого складу вони використовувалися як причіпні вагони до електричного трамвая. Але в зв'язку з переходом наприкінці 20-х рр. усіх трамвайних ліній на широку колію вузькоколійні вагони колишнього кінного трамвая були списані остаточно.

Історія електричного трамвая

Рух електричного трамвая у Харкові було відкрито 3 липня 1906 дванадцятьма моторними вагонами виробництва MAN по вузькоколійному (1000 мм) одноколійному маршруту з вісьмома роз'їздами протяжністю 3,8 км «Павловська площа — Балашовський вокзал» по вул. Петінського (зараз вул. Плеханівська), вул. Зміївській (зараз просп. Гагаріна), вул. Нетеченській, пров. Подільському, пров. Костюринський (зараз — частина пров. Подільського). У тому ж році побудований Петинський трамвайний парк, який знаходився у Ремісничого училища. Він з самого початку належав місту та експлуатувався міською владою, що виклика́ло конфлікти з приватною бельгійською конкою. Доходило до бійок між найнятими людьми і робітниками, які прокладали трамвайні лінії.

2 грудня 2017 року відновився рух за маршрутом № 1 (Південний вокзал —Іванівка) після завершення робіт з капітального ремонту трамвайних колій[5][6].

Депо

На сьогодні існують два трамвайних депо, які є окремими комунальними підприємствами:

  • Салтівське;
  • Жовтневе.

Піскунівське (вантажне) депо було закрите у 1999 році.

У 2002 році Ленінське трамвайне депо об'єднали із тролейбусним депо № 1 в депо № 1 (що, в свою чергу, було ліквідоване у 2007 році).

У 2007 році було закрите Комінтернівське трамвайне депо, його перетворили в КП «Харківський вагоноремонтний завод».

Рухомий склад

Станом на 1 січня 2010 р. експлуатуються вагони таких типів:

Також є два екскурсійних вагони типу «Х» і МТВ-82А, значний парк службових вагонів (62 одиниці).

Раніше в експлуатації були вагони, зокрема:

  • КТМ-5 (1976–2002 рр.);
  • Tatra K2 (1969–1991 рр.);
  • РВЗ-6 (1961–1984 рр.);
  • КТМ-2/КТП-2 (1960–1980 рр.);
  • ВАРЗ (1957–1969 рр.);
  • МТВ-82 (1953–1977 рр.);
  • КТМ-1/КТП-1 (1949–1974 рр.);
  • КП (1931–1964 рр.).

Маршрути

     — Тимчасово скасовані маршрути

Перелік діючих трамвайних маршрутів[7]
Маршрут руху Схема Примітки
1 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська Іванівка У вихідні працює до 14:00
3 Залютине — вул. Полтавський шлях — мкрн. Сергіївський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська Новожанове
 5  Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — пл. Сергіївська — пл. Павлівська — пл. Конституції — просп. Московський — пл. Захисників України — вул. Молочна — вул. Плеханівська — вул. Морозова — просп. Героїв Сталінграда вул. Одеська Тимчасово скасований з 1 вересня до 31 грудня 2020[8]
 6  Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — пл. Сергіївська — пл. Павлівська — пл. Конституції — просп. Московський — вул. Академіка Павлова — Салтівський пров. — Салтівське шосе 602-й мікрорайон Тимчасово скасований з 1 вересня до 31 грудня 2020[8]
7 Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — вул. Конєва — вул. Москалівська — вул. Миколи Бажана Новоселівка
8 602-й мікрорайон — Салтівське шосе — Салтівський пров. — Вул. Академіка Павлова — просп. Московський — пл. Захисників України — вул. Молочна — вул. Плеханівська — вул. Морозова — просп. Героїв Сталінграда вул. Одеська
12 Лісопарк — Бєлгородське шосе — вул. Сумська — пл. 1-го Травня — вул. Мироносицька — вул. Маяковського — вул. Трінклера — просп. Незалежності — вул. Клочківська — Рогатинський проїзд — пров. Пискунівський — пров. Лосівський — вул. Велика Панасівська — вул. Євгена Котляра Південний вокзал
16 Салтівська — просп. Тракторобудівників — вул. Героїв праці — вул. Шевченка — вул. Віринська — Семиградський в'їзд — вул. Академіка Павлова — вул. Героїв Праці — просп. Тракторобудівників Салтівська Кільцевий
16а Салтівська — просп. Тракторобудівників — вул. Героїв праці — вул. Академіка Павлова — Семиградський в'їзд — вул. Віринська — вул. Шевченка — вул. Героїв Праці — просп. Тракторобудівників Салтівська Кільцевий
20 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський — пров. Піскуновський — Рогатинський проїзд — вул. Клочківська просп. Перемоги
23 Салтівська — просп. Тракторобудівників — просп. Московський — Плитковий завод Південно-Східна
26 Лісопарк — Бєлгородське шосе — вул. Сумська — пл. 1-го Травня — вул. Весніна — Журавлівський узвіз — вул. Матюшенка — вул. Шевченка — вул. Ковпака — вул. Героїв Праці — просп. Тракторобудівників — просп. Московський Південно-Східна У години пік прямує від площі 1-го Травня до кільця «Парк ім. Горького» замість кінцевої «Лісопарк»
27 Салтівська — просп. Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Академіка Павлова — просп. Московський — пл. Захисників України — вул. Молочна — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська Новожанове
А Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — пл. Сергіївська — пл. Павлівська — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — вул. Маршала Конєва — вул. Полтавський Шлях — Південний вокзал Екскурсійний, працює у вихідні влітку
Схема трамвайних маршрутів м. Харкова (2006), видана до 100-річчя Харківського електричного трамваю

Ліквідовані

  • 1978 року скасовано кільцевий маршрут №А (Держпром — пл. Пролетарська — Пушкінська — Маяковського — просп. Правди — Держпром)
  • 1983 року скасовано маршрути: піковий маршрут № 31 (Салтівська — Гідропарк), маршрут № 32 (Салтівська — Новожанове).
  • У 1984 році скасовано маршрути № 10 (Салтівська — вул. Одеська), № 28 (602-й мкрн — ст. Лосєве) та № 33 (Салтівська — парк ім. Горького).
  • 1986 року скасовано маршрут № 18 (Південний вокзал — вул. Мироносицька  — Салтівська).
  • У червні 1989 року знято рейки з Московського проспекту від Червоного Променю до Лосівського шляхопроводу в зв'язку з відкриттям другої черги метро та ліквідовано маршрути № 9, 16, 19 і 20.
  • У жовтні 1991 року знято рейки на вул. Клочківській від Бурсацького узвозу до Рогатинського проїзду, відповідно змінено маршрути № 2, 13, 15, 17 і 25.
  • У березні 1994 року скасовано маршрут № 19 (Залютине — Іванівка)
  • 1996 року скасовано маршрут № 17 (Іванівка — Лісопарк). У жовтні того ж року закрито для пасажирського руху лінію по вул. Клочківській до кільця «Мала Данилівка», у зв'язку з чим скасовано маршрут № 25.
  • 1997 року скасовано маршрут № 21 (Лісопарк — ст. м. «Пушкінська»).
  • У жовтні 1999 року було знято рейки з вул. Петровського та вул. Мироносицької (від Петровського до Маяковського), в зв'язку з чим було змінено маршрути № 5 і 11 на вулиці Пушкінську та Весніна. Того ж року скасовано маршрути № 24 (Іванівка — просп. Перемоги) та № 29 (602-й мкрн — Плитковий завод).
  • У 1999 було знято рейки по Московському проспектові від вул. Академіка Волкова до кінцевої «Нові Дома») та закрито маршрут 4.
  • У квітні 2001 року скасовано маршрут № 11 (Південний вокзал — Пролетарська пл. — Лісопарк)
  • У травні 2005 року було знято рейки на Харківській набережній і вул. Шевченка від Московського проспекту до станції метро «Київська»), включаючи останню одноколійну лінію в Харкові (по Шевченка), в зв'язку з чим було змінено маршрут № 15, що згодом і закрили зовсім.
  • Влітку 2006 року скасовано маршрут № 13 (Просп. Перемоги — Іванівка — Вокзал).
  • У січні 2009 року скасовано маршрути № 14 (Південний вокзал — вул. Одеська) та № 30 (Салтівська — вул. Академіка Павлова — вул. Войкова)
  • З квітня по серпень 2009 року було знято рейки з вул. Пушкінської від вул. Весніна до майдану Конституції, в зв'язку з чим було змінено маршрути № 5 (прямує до Південного вокзалу), № 7 і рух екскурсійного трамвая. У липні, зокрема, на майдані Конституції (на ділянці від вул. Пушкінської до Московського проспекту) демонтували трамвайні колії, а також замінили трамвайний вузол на перетині майдану Конституції та Московського проспекту[9].
  • Взимку 20092010 рр. ліквідовано маршрути № 2 і 22[10], але офіційного повідомлення стосовно цього не було[11] Внесено зміни в схему руху трамвайних маршрутів № 8 й № 26 .
  • 23 листопада 2010 року закрито та розпочато демонтаж ділянки лінії вулицями Клочківською та Піскуновською (від Пролетарської площі до Піскуновського провулку). Змінено шлях прямування маршруту № 7.

Вартість проїзду

Вартість проїзду в Харкові встановлюється рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

Динаміка зростання вартості проїзду
Термін дії тарифу Вартість,
19962001 0,30
20012008 0,40
26 липня 2008 18 квітня 2009 0,75
18 квітня 2009 11 березня 2011 1,00
12 березня 2011 23 травня 2013 1,50
23 травня 2013 31 травня 2015 2,00
1 червня 2015 21 березня 2017 2,50
22 березня 2017 28 березня 2017 3,00[12]
29 березня 2018 6 лютого 2019 4,00[13]
з 7 лютого 2019 6,00[14]
Зразки разових квитків
Вигляд Опис Рік використання
Абонементний квиток на проїзд в трамваї та тролейбусі. Вартість 3000 карбованців. 1995 рік
Квиток на проїзд в трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2002 рік
Квиток на проїзд в міському тролейбусі і трамваї. Вартість 40 копійок. 2002-2006
Разовий квиток на проїзд в міському трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2006 рік
Разовий квиток на проїзд в міському трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2008 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 1 гривня. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 1 гривня. 2009 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 2,50 гривень. КП «Салтівське трамвайне депо» 2016 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 3 гривні. КП «Жовтневе трамвайне депо» 2017 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 6 гривень. КП «Салтівське трамвайне депо» 2019 рік

З 1 грудня 2017 року введена в дію система оплати проїзда в трамваях і тролейбусах за допомогою єдиного електронного квитка «Eticket»[15], а також запроваджені єдині разові квитки на трамваї і тролейбуси без поділу на депо[16].

Цікаві факти

  • Трамвайний маршрут № 1 — найкоротший міський маршрут, із довжиною оборотного кола 5 км 200 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки всього за 27 хв;
  • Трамвайний маршрут № 2  (ліквідований узимку 20092010 рр.[10]) — найдовший міський трамвайний маршрут, із довжиною оборотного кола 47 км 700 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки 3 год 10 хв, у 1970-ті рр. він був найдовшим трамвайним маршрутом в УРСР;
  • Нині найдовший трамвайний маршрут в Харкові — № 26, розрахунковий оборотний рейс 47,56 км
  • Салтівське трамвайне депо — найбільше трамвайне депо в колишньому СРСР та України, його площа становить 20,8 га, а місткість — понад 200 вагонів (включаючи технічні);
  • Раритетний трамвай 1920-х рр. типу «Х» (маршрут «А»), відновлений у Харкові в 2005 р., знімався у фільмах «Ліквідація» (2005 року в Одесі) та «Дау» (2008 року в Харкові разом із ще чотирма снігозбиральними трамваями 1930-х рр.).

Примітки

  1. Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016) // Головне управління статистики у Харківській області.
  2. Об'єкти міського електротранспорту України станом на 01.01.2017 // Корпорація «Укрелектротранс».
  3. Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  4. Трамвай. Конка (рос.)
  5. Трамвай № 1 возобновляет привычный маршрут движения // 057.ua. 02.12.2017. (рос.)
  6. Завершен ремонт трамвайных путей на Ивановку // Status Quo. 02.12.2017. (рос.)
  7. Перелік міських трамвайних маршрутів станом на 01.10.2020 року // Офіційний сайт Харківської міської ради
  8. Трамваї №5 і 6 до кінця року не ходитимуть, а тролейбус №2 змінить маршрут
  9. На пл. Конституції демонтують трамвайні колії
  10. Зимова відлига або частина стратегії?[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  11. (рос.)
  12. Затверджено нові тарифи на проїзд у міському електротранспорті
  13. Нові тарифи на проїзд встановлені в Харкові
  14. З 7 лютого 2019 року у Харкові встановили нові тарифи на проїзд у метро, ​​трамваях і тролейбусах
  15. З 1 грудня 2017 року Харків переходить на єдиний електронний квиток (рос.)
  16. Загальні разові квитки на трамваї і тролейбуси (фото)

Посилання

Джерела

  • Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Ивченко А. Ф. История Харьковского конного трамвая — Х., 2007 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.