Залізний тато

Назва «Залізний тато» була підібрана навмисно для того, щоб «кожен вбачав в цій назві те, що йому подобається». Дмитро Савченко вбачає в назві «Тата Нації», себто певного лідера нації та держави[5].

«Залізний тато» видав понад 20 книг на різну тематику[7]. Серед найвідоміших:

• Дмитро Корчинський «Естетика жебрацтва» (2018)
• Михайло Островерха «Муссоліні очима українців» (2019)
• Дмитро Корчинський «Прочани вночі» (2019)
• Ivan Kotľarevśkyj «Enejida» (латиницею) (2019)
• Іван Семесюк «Нема чим робить» (2018)
• Джохар Дудаєв «Лицар свободи» (2020)
• Дмитро Корчинський «Війна у натовпі» (друге видання, 2020)
• Петро Мірчук «Євген Коновалець. Ода вождизму» (2019)
• Дмитро Корчинський «Протоколи загублених снів» (2020)
• «Проти течії. Анатолій Лупиніс – бунтар і націократ» (2020) — Дмитро Савченко, на основі інтерв'ю з Наталкою Чангулі, Дмитром Корчинським, Олександром Муратовим, Ігорем Мазурем, Миколою Лупиносом, Олександром Каскадером.

Один з найбільших літературних фестивалів України «Книжковий Арсенал» відмовив у місці для стендів двом видавництвам: «Залізний тато» та «ДІПА»[8][9][10]. 22 лютого 2019 видавництво «Залізний тато» на своїй сторінці у Facebook опублікувало звернення до оргкомітету Арсеналу, в якому вони закликали «усунути факти цензури та суб’єктивного упередження оргкомітету щодо визначення видавництв-учасників фестивалю». Вони звинуватили керівництво у непрозорих механізмах відбору та фільтрації учасників. Слідом за ним своє публічне обурення висловило й видавництво ДІПА, до якого приєдналися й окремі автори[11]. Міністерство у справах ветеранів спільно з «Мистецьким Арсеналом» створили спеціальну комісію, щоб залагодити питання.

У висновку, в межах фестивалю організували колективний ветеранський стенд, який розташувався у дворі Мистецького арсеналу[10].