Залін Лев Борисович

Залін Лев Борисович (справжнє ім'я Залман Маркович Леві або Зельман Маркович Левін; 1897, Сморгонь, Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія — 22 січня 1940(1940-01-22), Москва, СРСР) — високопоставлений співробітник радянських спецслужб ЧК-ОГПУ-НКВД. Комісар державної безпеки 2-го рангу (26.11.1935).

Залін Лев Борисович
Народився 1897
Сморгонь, Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер 22 січня 1940(1940-01-22)
Москва, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність політик
Учасник Польсько-радянська війна 1920
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання комісар державної безпеки 2-го рангу
Партія Поалей-Ціон і ВКП(б)
Нагороди

Біографія

Народився в Сморгоні Віленської губернії в сім'ї єврейського прикажчика. Закінчив міське училище і приватну гімназію у Вільно. Член партії Поалей-Ціон 02.1918-08.1918. Працював учителем в Курську.

У 1918 р. переїхав до Москви, поступив до партії більшовиків і до ВЧК: це гарантувало пайок і підвищувало соціальний статус. З серпня по листопад 1918 р. був інструктором юридичного відділу Бауманского районного виконавчого комітету Москви.

Був направлений в Литву. В кінці 1918 р. — початку 1919 р. — організатор партизанських загонів у Литві, голова Ковенського підпільного комітету РКП(б), редактор газети, там заарештований німецькою владою, але відпущений (за іншими даними — обміняний).

В 1919 р. Залін очолив ЧК в Паневежисі (Литва), «відзначився» захопленням заручників: з наближенням добровольців фон дер Гольця в липні 1919 р. майже всі вони були страчені (за різними даними — від 500 до 1 тис.чол.).

Радянсько-польська війна

З серпня 1919 р. в Червоній Армії — начальник інтернаціонального відділення політвідділу 16-ї армії. Учасник окупації Мінська (БНР) і походу на Варшаву. Працював в особливих відділах (заст начальника ОВ 16-ї армії, заступник і виконувач обов'язків Начальника ОВ 3-ї армії). Восени 1920 р. недовго (близько місяця) — начальник Іноземного відділення ОВ ВЧК.

В органах ВЧК-ОГПУ-НКВД
  • З січня 1921 в Економічному управлінні ВЧК.
  • З квітня 1921 по липень 1922 в ІНО ВЧК-ГПУ — помічник начальника, начальник інформаційної частини ІНО ВЧК-ГПУ. Одночасно працював в Особливому відділі (начальник 11-го спецвідділення в січні — травні 1922 р.).
  • З липня по грудень 1923 р. — на нелегальній роботі в Німеччині.
  • У 1924—1927 — помічник начальника Особливого відділу ОДПУ при РНК СРСР.
  • У 1927—1929 — начальник Секретно-оперативного управління «повпредства», за сумісництвом заступник повноважного представника ОДПУ по Білоруському військовому округу та заступник голови ГПУ Білоруської РСР.
  • З березня 1929 р. по вересень 1930 р. — повноважний представник ОДПУ по Західній області.
  • З вересня 1930 р. по серпень 1931 р. — заступник начальника Особливого відділу ОДПУ СРСР.
  • З серпня 1931 р. по липень 1934 р. — заступник Повноважного представника ОДПУ по Середній Азії.
  • З липня по листопад 1934 р. — 1-й заступник начальника Управління НКВС по Середній Азії.
  • З листопада 1934 р. по січень 1935 р. — нарком внутрішніх справ Узбецької РСР і одночасно начальник Особливого відділу ГУГБ НКВС Середньоазіатського військового округу.
  • З січня 1935 р. по січень 1937 р. — начальник Управління НКВС Казахської АРСР.
  • З січня 1937 р. по січень 1938 р. — нарком внутрішніх справ Казахської РСР.
  • З березня по червень 1938 р. — начальник 9 відділу 1-го Управління НКВС СРСР (чекістське спостереження за торгівлею, заготовками і сільським господарством).

Арешт і розстріл

У червні 1938 звільнений з НКВС і виключений з членів КПРС. 7 червня заарештований за звинуваченням в «участі у змові НКВС, шпигунстві і підготовці терактів». 21 січня 1940 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР винесла Заліну смертний вирок. Розстріляний 22 січня 1940. Не реабілітований.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.